Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Новий місяць — новий фейк. На календарі серпень 2025, а в арсеналі російської пропаганди все те саме: постановки, інсценування, вигадані «місцеві жителі» та актори третього плану. Але тепер — ще й собаки.
росія вкотре демонструє, що вигадати новий привід для ненависті — це вже частина її військової доктрини. Цього разу на черзі — Селидове, де, за версією кремлівських сценаристів, українські військові до так званого «звільнення» міста нібито розстрілювали мирних жителів і собак.
Так, тепер, аби змусити когось повірити у власну «визвольну місію», росіяни включили у свій жахливий театр ще й братів наших менших. Очевидно, що в хронічних брак фантазії їм допомагає перевірена схема: зняти розповідь «місцевого жителя» на камеру, викликати емоції — і не дати жодного факту.
Голлівуд «русскава міра»: сльози, монтаж і жодної правди
Отже, чергове відео з’являється в російських Telegram-каналах. В кадрі — чоловік з обличчям «страждання № 4», який без жодного конкретного імені чи дати розповідає про те, як українські військові буцімто вбивали родини і стріляли в собак. Собаки — новий рівень в інфовійні. Це, вочевидь, для розширення аудиторії: хто не реагує на «розіп’ятих хлопчиків», може повестись на «розстріляного лабрадора».
Немає фото. Немає відео. Немає жодного документу чи бодай показів третіх осіб. Тільки один персонаж, камера і добре завчений текст, написаний у методичці десь під Смоленськом.
Інформаційне дзеркало: хто тут справжній злочинець?
росіяни — майстри проєкції. Їм не вперше знімати постановочні відео, створювати фейкові свідчення, підставляти інсценовані «розстріли» — аби приховати справжнє. Адже справжнє — це масові вбивства мирних жителів у Бучі, Ізюмі, Маріуполі. Справжнє — це фільтраційні табори, катівні і системна депортація дітей з тимчасово окупованих територій. І це не емоції, а задокументовані факти — зі світлинами, свідченнями, іменами та судовими перспективами.
Тому коли росія вкотре запускає чергове «відео з місця подій», світ має розуміти: це не правда — це алібі, записане на VHS з 90-х.
Навіщо це все?
Мета таких вкидів очевидна:
- Очорнити ЗСУ в очах українців і міжнародних партнерів.
- Замаскувати реальні злочини, вчинені самими окупантами.
- Посіяти розбрат серед українського суспільства.
- Відволікти увагу від провалів на фронті.
І найголовніше — створити в уявленні росіян міф про «героїчну армію визволителів», яка прийшла врятувати котів, собак і людей, за якими, насправді, йде лише смерть, зруйновані будинки і мародерство.
Поки Збройні Сили України тримають фронт, російські медіа штурмують емоційну сферу. І кожен подібний «розстріл собаки» — це не про реальність, а про бажання ворога перекласти відповідальність за війну на жертву цієї війни.
Тому — перевіряйте інформацію, довіряйте офіційним джерелам, не піддавайтеся на дешеві сльозливі інсценування. І пам’ятайте: реальність для російської пропаганди — це просто фон для монтажу. А от правда — це зброя, якої вони бояться найбільше.
