Це вже третє відоме застосування цієї балістичної ракети середньої дальності проти України. У російській логіці «Орєшнік» дедалі менше схожий на інструмент воєнного прориву….
Російська пропаганда, яка давно вже живе в паралельному всесвіті, знову розповідає байки — цього разу про те, як нібито український військовий, мобілізований до 22-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, отримавши відпустку, не придумав нічого кращого, ніж... піти до ТЦК.
І не просто піти — а напасти на його співробітників, бо не зміг, бачте, стримати емоції.
Сюжет прямо з підручника для шизофренічної антиутопії: демобілізований герой — замість маминої кухні, дітей, дівчини, пива чи сну — прямує в найбільш «терапевтичне» місце країни, аби з’ясувати стосунки з представниками ТЦК. І, звісно, одразу влаштовує «бійку».
Але, як завжди, є одне «але»: нічого з цього не було.
Насправді «сенсація» — це типовий фейк із прокислої кухні ru-пропаганди. Все, що вони мали, — це змонтований скриншот новини українського медіа, у якому просто замінили слово «чоловік» на «військовий». Бо, як відомо, фабрика брехні давно не ускладнює собі життя фактами.
Що насправді трапилось
Реальний інцидент, про який йшлося в першоджерелі, взагалі не мав стосунку до армії. Йдеться про побутовий конфлікт, у якому жоден військовослужбовець участі не брав. Але для кремлівських редакторів головне — «зліпити заголовок». Далі фейсбук, тікток, десятки каналів у Telegram — і ось уже черговий фейковий злочинець у формі розганяється сотнями пабліків.
Мета таких маніпуляцій — дискредитація ЗСУ, посилення тривоги серед цивільних і розхитування внутрішньої довіри до інституцій, зокрема ТЦК. Усе — в дусі класичних інформаційно-психологічних спецоперацій. Ідеально вписується у стратегію кремля: вигадати ворога там, де його немає, і годувати аудиторію страхом у формі бронежилета.
Риторичне запитання: Ви взагалі уявляєте, щоб військовий після передової пішов битися з ТЦК?
Але ж, певно, для російських сценаристів зручно малювати такого собі «розлюченого Джона Віка з шевронами». Байдуже, що немає ні підтверджень, ні слідчих дій, ні бодай фото. Зате є фейк — а отже, робота виконана.
Тож, коли ви натрапляєте на чергову історію про «бійця, який ударив ТЦКшника», зробіть ковток кави, усміхніться і згадайте — це не новина, а ще один російський серіал у жанрі «дезінформація». І хоч актори там не змінюються, сценарій уже давно має безглуздий вигляд, як і ті, хто в це вірить.
ЗСУ — це про честь, дисципліну і відповідальність. А от для вигадок залишаємо поле кремлівським фантазерам. Їхні фейки — це як жуйка: багато шуму, але нічого поживного.
