Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Двоє російських штурмовиків, які зараз сидять у полоні, стали живими свідками того, як Кремль перетворює власних людей на гарматне м’ясо — за обіцянки грошей і міфи про «швидку перемогу».
Про долі окупантів, захоплених бійцями 155-ї омбр на Покровському напрямку, розповіли на сторінці підрозділу.
Один із них — 20-річний Сергій з Іркутська, який вкрав машину і замість 10 років за ґратами підписав контракт на війну. Другий — 40-річний Ільфат з Удмуртії, що «пішов убивати», аби заробити «на навчання доньці». Обом по телевізору продавали солодкі байки: стройбат замість передової, «учєбка» замість могили, «без втрат» замість реальних трьохсотих і двохсотих.
Насправді за цією ширмою — ями для своїх, знущання, холодна вода й каміння як «виховні методи». Після двох тижнів біганини з порожніми автоматами цих «будівельників» кинули штурмувати українські позиції під Покровськом. Зі 180, кажуть полонені, живими відійшли лише 30. Решта — або вантаж «200», або каліки.
«Дід у моїх очах собі голову прострелив, бо знав: не підеш у бій — тебе „обнулять“ свої ж командири», — пригадує Ільфат. «Комбат казав: хто не піде — того спишемо як зниклого, і все».
Самі ж «штурмовики» дивуються, що після всього пекла з боку своїх, у полоні їх не катують і не знущаються: навпаки, надали допомогу і дали шанс вижити.
Втім, навіть тепер ці «добровольці» зізнаються: пішли за обіцянками легких грошей і брехнею пропаганди. І закінчили — під ногами своїх старших офіцерів. «Те, що по телевізору — брехня. Контракт підписувати — це квиток на убій. Краще сидіти без грошей, ніж повертатися додому у чорному мішку», — кажуть вони.
Як повідомляла АрміяInform, російський військовополонений Ігор Петров розповів, як його, нетверезого, забрали до війська, видали броню з мерця, а після першого ж бою, де товариш вчинив самогубство, він вирішив здатися в полон, зробивши білий прапор з пояса та бинта.
