Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Поки в Європі активно шукають альтернативу Starlink химерного Ілона Маска, в Америці системно тестують дирижабль-безпілотник, що здатен роздавати інтернет на значні території.
Як зазначають автори портала New Atlas, які ознайомилися з даною розробкою, безпілотний літальний апарат, а саме так кваліфікують свій виріб, зовнішньо схожий на дирижабль, інженери з фірми Sceye, штаб-квартира якої розташована в Розуеллі, штат Нью-Мексико, може запропонувати альтернативу всім відомим нині засобам роздачі бездротового сигналу мережі Інтернет, передає АрміяInform.
Ідея створення даного проєкта базується на попередніх екологічних розробках фундатора старт-апа Sceye Міккеля Вестергаарда Франдсена. Офіційний сайт компанії інформує, що Sceye HAPS (High-Altitude Platform Station, «Висотна платформна станція», – українською) є безекіпажним літальним апаратом довжиною 65 метрів, наповненого гелієм.
Перший варіант дирижабля HAPS злетів у повітря в 2021 році. Зовнішня оболонка апарата здебільшого складається із сонячних батарей на основі селеніду та арсеніду галію. Купол дирижабля наповнений гелієм, призначений для робіт на висотах 18-19 км, де вплив вітру мінімальний.
За задумом творців Sceye HAPS це буде мобільна платформа, здатна зависати в потрібній точці за заданими GPS-координатами і працювати там автономно місяцями безперервно. Живлення всіх бортових систем літального апарату здійснюється від сонячних елементів, які інтегровані у його оболонку із срібної фольги.
У середині серпня минулого року безпілотник, який експерти ще називають «літаючим Wi-Fi роутером» встановив нове досягнення, що підтверджує перспективи його концепції. Літальний апарат стартував о 7:36 15 серпня з аеродрому в Нью-Мексико, піднявся на висоту 18593 м і приземлився наступного дня о 12:21.
Усі маневри протягом доби здійснювалися за рахунок енергії, накопиченої сонячними панелями дирижабля, що доводить можливість його автономної роботи. Оригінальність проєкта полягає ще й у тому, що він займає «повітряну нішу», яка є недоступною для більшості літальних апаратів, але й знаходиться нижче за орбіти космічних супутників.
Як передбачається, між інтервалами обслуговування цей літальний апарат може перебувати у повітрі протягом досить тривалого часу, аж до кількох місяців. У цей час він виконуватиме такі завдання, як надання широкосмугового інтернету та моніторингу ситуації на відкритих територіях.
Під час тестових польотів інженерам вдалося отримати відмінний результат у плані підтримки віддаленого з’єднання та передачі даних шляхом 4G LTE Open RAN на смартфон на землі. При цьому відстань дії широкосмугового інтернет-зв’язку виявилася рекордною і склала понад 140 км. До цього часу передача інтернет-з’єднання протоколу LTE була можлива в межах не більше 100 км.
На дирижабль можна встановити різне обладнання, призначене для роботи на стратосферних висотах. Наприклад, в одному з експериментів на літальному апараті були розміщені активні антенні грати.
Загалом літаючий «Wi-Fi роутер» Sceye HAPS здійснив понад 20 випробувальних місій. Як повідомляють у компанії, цю «сонячну» мобільну платформу вже 2025 року планують вивести у повноцінну експлуатацію.
Незважаючи на незвичність рішення Sceye HAPS, швидше за все, не стане винятковим продуктом на ринку, є в нього і конкуренти. Наприклад, такі компанії, як Thales Alenia Space та Lockheed Martin, які домінують на ринку оборонних розробок, також ведуть роботи над аналогічними платформами власного виробництва.
Тестовий політ безпілотної повітряної платформи Sceye HAPS. Відео: Sceye Official
