У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
У ніч проти 17 червня на телеграм-каналах із якимись нечіткими назвами підхопили «сенсацію»: нібито українська ППО знищила під’їзд будинку в Солом’янському районі Києва.
Кадри сумнівної якості — і вперед: щоб виправдати черговий російський обстріл. Бо невже хтось думає, що кремлівські пропагандисти втратили почуття гумору? …або бодай логіку?
«ППО зʼїхала з курсу» — або як працює технічна брехня
- Ніяких ракет повітряного чи земного походження — лише уламки ворожої збитої цілі, що розлетілися по району й «дістали» під’їзд.
- Жоден офіційний орган — ані столична адміністрація, ані ДСНС — не повідомляв про те, що Україна влучила в свій будинок. Тож цей фейк — наче Pinterest, де під кажанами пишуть «моторошні історії».
- Центр протидії дезінформації вже попереджав: це цілеспрямована кампанія з боку рф — мовляв, ППО хибить, а значить — ми «маємо рацію» обстрілювати далі.
У чому головний трюк?
- Змусити вас сумніватися. «Отже, хтось у нас вагається чи справді українська ППО працює точно. А може, вже й ближче до думки: » А раптом дійсно наші обстрілюють самі себе?”. Саме такого ефекту пропаганда і домагається, коли сіє сумніви«.
- Підготувати суспільство до чергового обстрілу. Щойно з’явиться звіт про руйнування — ідеальний початок: «Ну ми ж казали!»
- Забрати емоції в ППО. Не «героїчно збили шахеда», а «ось, ППО промахнулася і буцімто влучила у мирних».
Як розібратися в хаосі слова?
- Завжди перевіряй офіційне. Якщо КМДА, ДСНС чи Міноборони нічого не кажуть — це червоний прапорець.
- Не вір фото на 50×50 пікселів. Слабка якість, обрізані контури, невідповідні тіні — все це підозріло.
- Шукай джерела. Якщо пости кочують з каналу на канал без підпису чи посилань — то це типовий фейк.
Чому це так боляче?
- Підриває довіру до власної безпеки. Сприйміть це як підривний емоційний трюк: «Навіть наше не вціліє».
- Працює на зневіру. Учасники можуть подумати: «Якщо хтось стріляє у свій під’їзд — значить, усе марно».
- Усе як у підручнику дезінформації. Ворог ставить галочку: «Завдання виконано — відкинуто сумнів у моїй агресії».
Ракета ППО — наше нове зброярство?
Добре, уявімо: збили ворожу ракету. Уламки розлетілися й припекли кілька плит. Обігнали пост на: «Українська ППО цілила — але знову промазала!» І з’являється 1000 репостів. Класична ворожа тактика: ніби й оператори кричать «Ми ж збили!», а сусід каже: «Ой, справді промахнулися…»
«ППО-ракета» — новий жанр інформаційного бойовика
Це не жарт, але працює як драмеді: ворог змушує нас боятися власного захисту. А відповідь — критичність і глузливе «ну окей», коли хтось заявляє, що під’їзд зруйнований своєю стороною. Бо лише так ми не дозволимо ворогу вичавити з нас ні сумнівів, ні ресурсів, ні волі.
