Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Молодший лейтенант Артем — військовий 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. Служить у мінометному взводі.
Як змінилася тактика ворога за три роки? Та які «найжирніші» цілі вдавалося уражати? Про це воїн розповів кореспонденту АрміяInform.
«Я сам викликався на міномет, бо чоботи якось не хотілося охороняти»
«До широкомасштабного вторгнення я працював у мережі магазинів «Аврора». До Збройних Сил приєднався у 2022-му році. Рідним, як то кажуть, було не звикати до цього, бо у 2014 році я брав участь в АТО.
Від початку широкомасштабного вторгнення, після розподілу, потрапив до підрозділу матеріального забезпечення, але я сам викликався на міномет. Тому що чоботи якось не хотілося охороняти. Поставили мене спочатку на посаду номера обслуги, потім навідником міномета.
Тепер вже місяць, як мені присвоїли офіцерське звання, і я став на посаду командира мінометного взводу.
Працюємо на мінометах 82-го калібру. Тому нині основне завдання — це ураження живої сили противника, його звичайної та легкоброньованої техніки.
Після влучання в будівлю її частина почала детонувати. Видно, що БК там зберігався
…Пригадую, коли раніше на 120-му калібрі працював, то були випадки, що ми влучали у вхід ворожого бліндажа з другого пострілу. Якраз там скупчення піхоти противника ми знищили. Гарно тоді відпрацювали — з того бліндажа вже ніхто не вийшов.
Було навіть таке, що за допомогою нашого міномета «ловили» по полю ворожий танк.
Це, звісно, важко — перенаводитись, на випередження вдарити. Танк тоді, на жаль, ми не уразили, але поруч там була напівзруйнована двоповерхівка. От туди ми й влучили.
Після влучання в будівлю її частина почала детонувати. Видно, що БК там зберігався. Звідти почав вибігати ворог. Ми допрацювали.
…Якщо порівнювати 2022-й та 2025 рік, то тепер уже серйозно треба маскуватись. Дуже багато дронів з’явилося. Є дрони на оптоволокні, з нічним баченням. Особливо в нічний час треба бути уважним, бо виходи міномета видно одразу. Так само щодо контрбатарейної боротьби — кілька пострілів зробив, і вже тебе може помітити ворог.
Піхота противника теж зараз вже так не скупчується. Пересуваються по 1–2 людини, з великим інтервалом та в теплоізоляційних накидках у нічний час. Їх важче виявляти.
Раніше вони могли збиратися до 10 осіб в одній точці, і ми їх уражали. Був випадок, коли командири в рацію кричали, що у ворога «аж піс…ни по деревах порозлітались», коли ми в таке скупчення влучили”.
