Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Україна та НАТО підписали ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення — Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI).
Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифровізації та цифрових трансформацій Катерина Черногоренко
Підписання угоди дозволить українським винищувачам F-16 і Mirage 2000, а також засобам інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема Patriot, координувати свої дії в єдиній цифровій системі з платформами союзників.
АрміяInform розповідає, що таке Системний інтерфейс Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI) та «військовий Wi-Fi» НАТО — Link-16, який є одним із ключових протоколів обміну даними, підтримуваних у цій цифровій системі.
CRC System Interface (CSI) — це програмно-апаратна система обміну тактичною інформацією, яка використовується для координації дій авіації та засобів протиповітряної оборони. Вона дозволяє швидко та надійно обмінюватися даними через різні тактичні канали зв’язку з фільтрацією, контролем і синхронізацією інформації в реальному часі.
Іншими словами, Системний інтерфейс Центру управління й оповіщення — це універсальний «посередник», що з’єднує центри управління і спостереження (CRC) з авіаційними та наземними підрозділами через багатоканальну цифрову мережу. Система підтримує всі основні протоколи обміну даними НАТО, зокрема: ATDL‑1, Link‑1, Link‑11B, NASAMS (native protocol), MBDL, JREAP-C та Link‑16.
Вікно можливостей F-16 відкриється ширше: про новий «софт» для українських «Бойових Соколів»
CSI не просто передає дані з одного каналу в інший, а виконує низку додаткових функцій. Система здійснює кореляцію і декореляцію треків (узгодження даних про цілі з різних джерел), забезпечує управління зенітними ракетними комплексами, організовує інтерфейс «людина—машина» для операторів, автоматично або вручну реєструє вузли зв’язку, фільтрує та стискає потоки даних, виконує мапінг вогневих підрозділів на цифровій карті.
CSI дозволяє формувати єдину інтегровану картину бойової обстановки (Common Operational Picture) та координувати дії підрозділів усіх рівнів — від тактичного до оперативного. Система може працювати автономно в складі Центру управління й оповіщення (CRC) або бути інтегрована з додатковим програмним забезпеченням, таким як тренажери, аналітичні платформи чи інші модулі бойового управління.
CRC System Interface (CSI) — це елемент інтегрованої системи бойового управління протиповітряною обороною НАТО, який забезпечує обмін даними про повітряну обстановку та керування засобами ППО. Система дозволяє інтегрувати різні бойові платформи, що працюють за різними стандартами обміну даними, прийнятими в НАТО.
Отже, CSI виступає ядром цифрової інтеграції, яке поєднує радіолокаційні станції, пункти управління ППО та авіаційні платформи в єдину мережу, де інформація автоматично узгоджується і розповсюджується в реальному часі. Систему почали впроваджувати наприкінці XX — на початку XXI століття, і на сьогодні вона використовується в більшості країн НАТО.
Тренажери F-16 з Чехії вражають пілотів «зовсім іншим рівнем технологій»
У структурах НАТО Системний інтерфейс Центру управління й оповіщення (CSI) використовується в усіх операційних центрах протиповітряної оборони, а також на командних пунктах країн‑членів Альянсу. Крім того, CSI інтегровано у військові тренажери та Центр військово‑повітряних операцій НАТО.
На сьогодні CSI застосовується переважно у взаємодії з іншими елементами системи ППО і є звичним компонентом сучасних операцій НАТО. У поєднанні з іншими комунікаційними мережами система забезпечує безперервний обмін даними між центрами управління та бойовими підрозділами союзників.
CRC System Interface (CSI) є елементом цифрової системи бойового управління, що забезпечує інтеграцію центрів управління та спостереження з іншими бойовими платформами за допомогою протоколів обміну даними НАТО. Одним із них є Link-16 — стандартний тактичний канал передачі даних, який дозволяє винищувачам, кораблям та наземним підрозділам обмінюватися інформацією майже в режимі реального часу.
Link-16 іноді називають «військовим Wi-Fi» НАТО — це зашифрований тактичний канал зв’язку, що базується на технології TDMA (тайм-дівіжен мультиплекс) і працює в діапазоні 960–1215 МГц. Така архітектура забезпечує стійкість до перешкод і глушіння. За офіційними технічними характеристиками, Link‑16 передає дані зі швидкістю до 115 кбіт/с, що суттєво перевищує спроможності попередніх систем тактичного зв’язку.
«Російське світло» F-16 з Норвегії: про особливості скандинавських «Бойових Соколів» для України
CRC System Interface (CSI) і Link‑16 тісно взаємодіють у структурі бойового управління НАТО. Системний інтерфейс Центру управління й оповіщення виконує функції шлюзу й буфера, що забезпечують інтеграцію Link‑16 з іншими тактичними каналами зв’язку.
У CSI реалізовано повну підтримку протоколу Link‑16: дані, які надходять через цей канал (наприклад, з літаків, оснащених терміналами MIDS-LVT), можуть бути прийняті, оброблені, корельовані з іншими джерелами і передані далі — наприклад, до підрозділів ППО або вищих командних ланок через інші канали зв’язку, такі як Link 11B або JREAP-C.
Link‑16 побудовано за рамкою методу TDMA — поділу доступу до каналу зв’язку за часом. Це дозволяє кільком користувачам по черзі передавати дані в межах одного частотного каналу, не заважаючи один одному. Часове вікно на 12 секунд ділиться на слоти, і кожен учасник мережі отримує набір слотів для передавання своїх даних.
При цьому частоти і призначення слотів регулярно змінюються за псевдовипадковим алгоритмом, а самі повідомлення шифруються, що забезпечує високу секретність та захист від глушіння. Зв’язок підтримує передачу не лише цифрових трекових даних, але й службових коротких текстів, а також обмежений голосовий трафік.
F-16 із «цвинтаря літаків» в Аризоні: про користь винищувачів «типу 2000» для України
Link‑16 встановлюють на борту основних бойових платформ повітряного, морського та наземного компонентів. Серед типових носіїв цієї системи у військах НАТО — винищувачі F‑16 і Mirage 2000, літаки дальнього радіолокаційного спостереження (AWACS, P‑8A), бойові кораблі, а також системи ППО, зокрема Patriot, NASAMS і SAMP/T.
Для Повітряних сил України найважливішими платформами, які підтримують Link‑16, є саме F‑16, Mirage 2000 та комплекси ППО Patriot і NASAMS. Усі вони оснащуються мультифункціональними терміналами типу MIDS/LVT або їхніми еквівалентами, які на рівні фізичного інтерфейсу реалізують протокол Link‑16.
Завдяки використанню протоколу Link‑16 українські винищувачі та системи протиповітряної оборони зможуть діяти в єдиній мережі разом із платформами країн НАТО. Хоча Link‑16 передає дані в радіочастотному діапазоні прямої видимості, його можливості можуть бути значно розширені за допомогою ретрансляційних засобів.
Підписання Україною ліцензійної угоди на використання CRC System Interface (CSI) є ключовим кроком до повноцінної цифрової інтеграції з системами бойового управління Альянсу. Це дозволить українським підрозділам офіційно використовувати програмне забезпечення, ідентичне до того, що стоїть на озброєнні в країнах НАТО, і обмінюватися тактичною інформацією у стандартизованому форматі.
Вісім тисяч годин нальоту бельгійських F-16: чому Брюссель досі не передав винищувачі Україні
Іншими словами, завдяки отриманню ліцензії Україна долучає своє командування до спільної цифрової мережі Альянсу, що дозволить проводити повноцінні узгоджені операції з партнерами. Підрозділи Повітряних Сил ЗСУ та системи ППО зможуть координувати свої дії з літаками союзників у режимі реального часу.
Реалізація CSI на озброєнні Повітряних Сил України забезпечить низку конкретних переваг, зокрема:
- отримання та передавання даних про повітряну обстановку в реальному часі;
- координація дій авіації, ППО та інших підрозділів у єдиному цифровому середовищі;
- повноцінна взаємодія з повітряними силами НАТО під час спільних операцій;
- підвищення ситуаційної обізнаності та пришвидшене прийняття рішень у бойових умовах.
