Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Ще до початку масового набору пілотів в одному з підрозділів ударних безпілотників 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ЗСУ зробили ставку не на «кількість», а на фундамент. Командування роти вирішило спершу зібрати потужну технічну базу та команду інженерів, здатних не лише обслуговувати дрони, а й постійно вдосконалювати їх безпосередньо в умовах фронту.
Про розрахунок операторів БПЛА розповіли у відео на сторінці бригади.
Результат — ефективний «живий організм», як самі себе називають бійці, де пілоти, інженери та техніки працюють у тісній синергії.
«Акцент був саме на майстернях, на фахівцях з обладнання, по вибухівці», — пояснює представник роти. — «Спершу зібрали команду, створили технічну частину, а вже потім почали набирати пілотів. Щоб не вийшло так, що пілоти є, а забезпечити їх боєкомплектом — нічим. Ми пішли від зворотного».
Цей інженерний підхід дозволив створити бойовий механізм, здатний до самостійної модернізації. Наразі рота шукає нових фахівців — інженерів-схемотехніків і програмістів, аби реалізовувати складніші проєкти.
Майстерні біля фронту: зброя, створена на місці
Рота не чекає централізованих рішень — бійці самі створюють боєприпаси та модифікують дрони відповідно до потреб реального бою.
«Стандартні боєприпаси не завжди підходять. Ми аналізуємо відео уражень, працюємо з саперами, інженерами по боєкомплекту й постійно шукаємо кращі рішення», — розповідає один із військових.
Так з’явилася, зокрема, 1,3-кілограмова бомба для FPV-дрона, яка за ефективністю та кількістю уламків конкурує з 60-мм міною. Бійці переконані: у цій сфері вони вже випередили ворога.
Модернізують і самі дрони — оновлюють прошивки, ремонтують, розробляють нові рами, наприклад, 15-дюймові для FPV-бомберів з більшою вантажністю. А ще — експериментують із переобладнанням трофейних російських «Герберів», зокрема для зворотної евакуації.
На передовій — точна координація та щоденні втрати ворога
Підрозділ застосовує широкий спектр безпілотників: розвідники «Фурія», ударні FPV-дрони, важкі бомбери «Вампір». Командна робота дозволяє оперативно виявляти та знищувати техніку, укриття, скупчення піхоти.
На Курському напрямку рота застосовує тактику дрон-засідок, завдаючи щоденних втрат у 10–15 російських військових ще за кілька кілометрів до передової.
«Наші „Фурії“ з висоти 800–900 метрів дозволяють буквально „побачити обличчя водія“, — діляться бійці. — Розвідка передає дані, дрони — вражають. Все чітко».
Командна синергія — основа успіху
Головна сила роти — командна взаємодія та постійне навчання.
«Майстри, оператори, інженери — всі між собою спілкуються, обговорюють результати, аналізують відео. Це критично важливо», — зазначають військові.
Яскравий приклад — головний технік підрозділу, який до війни працював… водієм. Зараз він один із ключових технічних спеціалістів роти.
Як повідомляла АрміяInform, українські десантники продовжують демонструвати високу майстерність не лише в обороні, а й у активному нищенні ворога, зокрема на його ж території. Бійці 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ провели результативний тиждень на Курщині, влаштувавши справжнє «полювання» на російську бронетехніку.
