У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
В останні роки через повномасштабну збройну агресію рф українська молодь опинилася в епіцентрі складних випробувань.
Війна зумовила глибокі соціальні, демографічні та економічні зміни, які істотно вплинули на становище молоді, ускладнивши і без того нелегкий процес її становлення та переходу до дорослого життя.
В умовах сучасних викликів, коли значна кількість молодих чоловіків та жінок боронять українську державність, роль молоді набула особливого значення. Збереження та розвиток молоді стали стратегічним завданням для держави з огляду на потребу у зміцненні людського капіталу, захисті суверенітету України, її швидкому повоєнному відновленні та прискоренні сталого економічного зростання.
З метою створення можливостей для особистісної самореалізації молоді як стратегічної складової людського капіталу України, розвитку її життєстійкості та формування усвідомленої громадянської самоідентифікації, з 29 квітня по 1 травня в різних містах України за участі провідних стейкхолдерів молодіжної політики відбулися регіональні громадські обговорення проєкту Державної цільової соціальної програми «Молодь України: покоління стійкості 2030» з різними категоріями молоді. Участь у них взяли й представники військових навчальних закладів.
Як відомо, демографічна криза в Україні, посилена збройною агресією та обстрілами цивільної інфраструктури, депортацією та примусовим переміщенням молоді з тимчасово окупованих територій, призвела до різкого зменшення чисельності молодих людей. Якщо за даними Держстату, станом на 1 січня 2022 року чисельність молоді становила 9,97 млн осіб (24,3% населення), то у 2024-му, за оцінкою Інституту демографії НАН, — лише 7,65 млн осіб з прогнозом зниження до 7,59 млн до 2030 року.
Збройна агресія російської федерації проти України, за висновками аналітичного звіту Центру громадянської просвіти «Альменда», супроводжується системним впровадженням агресивної молодіжної політики на тимчасово окупованих територіях, що цілеспрямовано знищує українську ідентичність. Понад 600 тисяч молодих осіб віком 18–29 років проживає на окупованих частинах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Вони перебувають під впливом російської політики. Втрата зв’язку з ними, як і з молоддю за кордоном, без належної реінтеграції загрожує формуванням покоління, що не ідентифікує себе як частину українського суспільства.
Запобігти цим процесам покликана презентована державна програма.
Документ передбачає розширення участі молоді в суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості, сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді, розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді.
Впровадити програму в життя мають намір застосовуючи гнучкі елементи її реалізації, що поєднують використання управлінської вертикалі з активною участю суб’єктів молодіжної роботи, зокрема молодіжних громадських об’єднань, молодіжних рад і молодіжних центрів, соціально відповідального бізнесу та міжнародних організацій, що працюють з молоддю.
Особливу увагу при цьому планується спрямовувати на молодь з окупованих територій або таких, де велися і ведуться бойові дії.
