Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Він зустрів повномасштабне вторгнення 18-річним солдатом охорони на логістичному об’єкті, а сьогодні є досвідченим головним сержантом роти, який пройшов пекло Роботиного, рятував побратимів під вогнем на Донеччині та мріє про український полігон на червоній площі. Це історія бійця з позивним «Демон», чий шлях демонструє стійкість, професійне зростання та непохитну мотивацію нового покоління українських захисників.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 33 окремої механізованої бригади.
Починав він у Силах логістики, де 24 лютого 2022 року першим завданням було не панікувати, а створити кругову оборону й зберегти життя побратимів. Оборона об’єкта, охорона арсеналів, супровід транспорту зі зброєю — саме у цих буднях «Демон» загартовував характер, який згодом знадобиться на найжорсткіших ділянках фронту.
У листопаді 2023-го «Демон» добровільно перейшов до бойової бригади, яка вела запеклі бої на Запорізькому напрямку. Перші справжні випробування чекали на нього у Роботиному: ротації під час обстрілів, доставка боєкомплекту на самісіньку лінію зіткнення, евакуація поранених просто під вогнем. Саме евакуація, зізнається боєць, є справжнім викликом: коли кожна хвилина — різниця між життям і смертю.
Після важкого поранення від скиду дрона і тривалої реабілітації «Демон» повернувся до строю — тепер уже на Донеччині. Біля Побєди він разом із побратимами відбив штурм окупантів: влучним вогнем зупинили ворожий десант, змусивши рештки противника панічно тікати.
Кульмінацією стала нічна операція під Новоєлизаветівкою. Коли ворог кумулятивним пострілом вивів із ладу механіка-водія бронетранспортера, «Демон» без вагань взяв кермо у свої руки. Крізь мінне поле, під шквальним артилерійським вогнем, він вивіз важкопораненого товариша до евакуаційної точки. Рішення, прийняті за секунди, стали ціною ще одного врятованого життя.
«Тоді вела інтуїція і велика удача, але головне — бажання не залишити свого», — каже воїн.
Тепер «Демон» не тільки воює сам, а й навчає інших: вмінню слухати, дивитися в небо і під ноги, ухвалювати рішення за мить. Це знання, виписані не на папері — вони викарбувані кров’ю на полях боїв.
І головне, за словами бійця, — мотивація. Українці повинні чітко розуміти, за що борються. Бо російський ворог, попри втрати і ганьбу, не збирається зупинятися.
«Крапку у цій війні ми поставимо самі, коли на красній площі буде український полігон», — говорить «Демон» — і в його словах чути не гнів, а впевненість людини, яка знає ціну Перемоги.
Як повідомляла АрміяInform, у двохвилинному повітряному бою підрозділ Повітряних Сил ЗСУ встановив свій рекорд — 11 збитих крилатих ракет за одне зіткнення. Це стало можливим завдяки майстерній роботі дивізіону Героя України командира Кирила Перетятька та грізному захиснику українського неба — зенітно-ракетному комплексу NASAMS.
