Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У той час, коли російська пропаганда могла говорити про так зване «великоднє перемир’я», на стабілізаційному пункті 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго відбувалося справжнє воскресіння. Медики бригади, для яких не існує свят чи вихідних у боротьбі за життя, врятували тяжкопораненого воїна, що потрапив під удар ворожого FPV-дрона саме у Великодню ніч.
Ця історія, розказана в репортажі «Вогнева варта» на сторінці бригади, є свідченням не лише високого професіоналізму лікарів, а й цинізму ворога.
«Тут, на стабілізаційному пункті 66-ї ОМБр… немає вихідних і свят — лише постійна боротьба за життя наших воїнів», — ці слова з репортажу бригади підкреслюють реальність роботи військових медиків на передовій. Цьогорічне «великоднє перемир’я», як і очікувалося, ворог цинічно проігнорував, продовжуючи атаки.
Саме під час цього «затишшя» на стабілізаційний пункт доправили бійця суміжного підрозділу. Він став жертвою атаки російського FPV-дрона, отримавши численні уламкові поранення. Стан воїна оцінювався як тяжкий. Проте, як повідомляють у бригаді, «завдяки професійним діям наших медиків його вдалося врятувати». Лікарі вкотре довели свою майстерність, витягнувши захисника буквально з того світу.
Роботи у медиків стабілізаційного пункту завжди вистачає. Найчастіше їм доводиться мати справу з уламковими пораненнями — наслідками ворожих атак дронами та артилерією. Якщо ж відбувається ближній бій, надходять бійці з кульовими ураженнями. Нерідкі й важкі мінно-вибухові травми.
Попри неймовірну втому, безсонні ночі та постійне перебування в епіцентрі людського болю, медики 66-ї бригади стійко тримають свій фронт. Їхня сила — «у витримці, знаннях і бажанні боротися за кожне серце, яке ще б’ється».
Побачити більше про роботу медиків та почути їхні історії можна у повному репортажі з бригади. Їхня щоденна боротьба за життя на тлі ворожих обстрілів — це справжній подвиг, який триває без пауз та перемир’їв.
Як повідомляла АрміяInform, на Лиманському напрямку росіяни час від часу змінюють тактику. Атакують малими піхотними групами від двох до трьох окупантів, а можуть штурмувати і цілими відділеннями.
