Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Перед Великоднем російська федерація оголосила про так зване перемир’я. Оголосила і, звісно, одразу його порушила. Для чого це було нашому ворогу?
Та як це може бути сприйнято у світі? На ці запитання відповів військовий експерт Петро Черник.
«Тут є кілька зрізів. Перший — внутрішньоідеологічний. Розуміємо, що тиранія має триматися на безмежній лояльності до самого тирана. Якщо бидламаса підозрює, що із вождем щось не так, вона, як правило, його зносить.
У російській історії є дуже добре відомі приклади: як свого часу розстріляли Миколу II. Не кажучи вже про нескінченне протиборство у середовищі Сталіна.
А найсучасніші приклади ближче до нас — це Саддам Хусейн в Іраку, якого повісили. Слободан Мілошевич — сербський тиран початку 90-х минулого століття за загадкових обставин помер в європейській тюрмі. Муамара Каддафі з Лівії убили дуже тяжким способом. Президент Єгипту Хосні Мубарак відбувся деякими прийнятними речами: він всього-на-всього шість років посидів у тюрмі.
Тому путін усвідомлює, що внутрішня ситуація ускладнюється: треба показувати бравурні реляції, що він лідер зі співчутливим серцем — даруйте за таку іронію — і вдаватися до таких кроків.
Наступний момент — демонізувати нас, українців. Тому що росіяни негайно це перемир’я порушили. Ми ж добре усвідомлюємо, що звинуватили вони нас, нас і ще раз нас. Це демонізація нас як у власній пропаганді, так і у світовому зрізі в тому числі. І направду — це сигналізування Трампу, що не все так однозначно: мовляв, ми (росіяни. — Ред.) готові до переговорів, але нам потрібні кращі умови, мовляв, ми договороздатні. От саме під такими трьома кутами треба дивитися на цей процес.
Чи він має якийсь коефіцієнт корисної для нас дії? Ні, немає. І не буде мати. путіна до справжніх переговорів можна змусити тільки двома моментами. Якнайбільше винищити на полі бою російської техніки, включно винищувати їхню воєнну промисловість і завдавати ударів по їхній економіці. Санкції — це дуже добре, але справжня зброя — це низька ціна на нафту».
