Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На столі в бліндажі — паска та крашанки, у слухавках — вітання від рідних «Христос Воскрес!», а за стінами укриття — невщухаючі звуки ворожої артилерії. Так зустріли Великдень бійці розрахунку гаубиці Д-30 бригади Національної гвардії «Спартан» на Покровському напрямку. Оголошене окупантами так зване «перемир’я» для них одразу було порожнім звуком, і ніч лише підтвердила їхній скепсис.
Про це йдеться в публікації на сторінці бригади.
«Росіянам вірити не можна» — ця думка була першою та спільною для артилеристів, щойно вони почули новину про можливе припинення вогню з нагоди свята. Їхній командир, 25-річний гвардієць на позивний «Ф’юрі», пояснив логіку досвідчених воїнів: «Ворог підступний і жодної віри йому немає. Він може увечері сказати, що перемир’я, а за ніч підтягнути резерви і піти в наступ. Тому ми на бойовому чергуванні».
Протягом ночі прогнози спартанців справджувалися. Звуки роботи російської артилерії — «виходи» та «приходи» снарядів мінометів чи гаубиць — лунали постійно, а під ранок стали ще інтенсивнішими. «Ми розуміємо, що перемир’я ніякого немає і що воно з боку ворога навіть не починалося», — констатував «Ф’юрі».
Попри бойову обстановку, бійці намагалися зберегти дух свята. Згадували мирне життя, як ходили до церкви святити паски, як збиралися родинами. Тепер вітання лунали телефоном. За імпровізованим столом у бліндажі зібралася їхня фронтова родина.
«Хлопці у нас хороші, дружні», — каже найстарший у розрахунку «Дядя Коля». — «А щодо свят, то свята чи будні — ми завжди в бойовій готовності». Його підтримує побратим Віталій: «Десь у тилу люди можуть розслабитись, сходити до церкви. А ми тут завжди напоготові».
Серед них і Давид — колишній вебдизайнер, який кілька місяців тому добровольцем пішов до «Спартану», бо тут служив його друг, а совість не дозволяла сидіти вдома. «Тепер відчуваю: я на своєму місці», — каже він, заряджаючи снаряди.
Командир «Ф’юрі», попри молодий вік, має значний бойовий досвід, пройшовши з бригадою найзапекліші ділянки фронту. Він знає ціну пильності. Тому у великодню ніч розрахунок ніс чергування: хтось на рації, хтось — спостерігає надворі. Їхня гаубиця Д-30 мовчала, але була готова миттєво дати відповідь, якби ворог спробував атакувати.
Як повідомляла АрміяInform, бійці 4 батальйону бригади «Спартан» захопили в полон чергового російського військового.
