Навчально-науковий інститут фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій є структурним підрозділом Національного університету оборони України, який проводить підготовку курсантів, для подальшої служби на посадах…
Міномети досі залишаються важливою складовою на полі бою. І вітчизняні розробники цієї зброї не зупиняються у пошуках моделі міномета, яка дозволить перебувати на вогневій позиції мінімум часу.
Одним з результатів таких пошуків став причіпний міномет «Чумак».
Кореспонденти АрміяInform мали можливість поспілкуватись із представниками компанії PARS, яка виготовляє цю зброю.
Детальніше про міномет розповів керівник підприємства Акім.
– Чим займається ваша компанія?
– З 2015 року займаємось оборонкою. Понад 600 одиниць бронетехніки модернізовано за допомогою нашої електроніки. Також ми періодично робили дрони. А зараз виготовляємо, зокрема, і артилерійські системи. Ті ж самі міномети.
Взагалі, з мінометами я працюю близько 10 років. Наприклад, ми робили електронні приціли для мінометів калібру 60 мм, для стрільби з руки.
І була у нас давня ідея – зробити автоматизований міномет калібру 120 мм. І от ми цю мрію втілили в життя. Головна перевага цього міномета – він дуже швидко може бути готовий до бою.
Загальна ідея, взагалі, яка? На мінометі стоять відеокамери, тут є нейромережа, яка має знімок певної ділянки, зроблений зверху. Нейромережа аналізує зображення, яке дають панорамні камери, і за рахунок цього відбувається орієнтація ствола.
Відповідно, у нас є алгоритм, який не використовує таблицю стрільби, а безпосередньо інтегрує диференційне рівняння польоту снаряда. Цей міномет набагато точніший, набагато більше враховує факторів.
Взагалі, тут електроніка все це виставляє за лічені секунди. І від моменту зупинки автомобіля з мінометом до моменту відкриття стрільби проходить 20-30 секунд.
Після того можна «накидувати» з темпом до 10 мін за хвилину. І потім за 20 секунд покинути вогневу позицію. Разом усе може зайняти не більше 2 хвилин.
– Це під який автомобіль планувалось робити?
– Було багато ідей… Наприклад, для МТЛБ це зробити. Інші варіанти були. Спілкувались з військовими. У одних – пікап L200, у других – F150 Ford, у третіх – ще щось. І від військових було побажання – залишити вантажний відсік пікапу вільним. Тому ми зробили нашу конструкцію на причепі.
Його можна зачепити до всього, чого хочеш. Якщо по асфальту їздити, його можна, взагалі, легковою машиною тягнути.
А назвали ми наш виріб просто – «Чумак».
– Найбільша потреба в такому виробі була у мінометників?
– Так, бо зараз кожна додаткова хвилина знаходження на вогневій позиції – це загроза того, що по тобі вже летить FPV. Тому основна ідея: швидко приїхали, відпрацювали й так само швидко поїхали.
– Завдяки чому у вашому виробі можна буде досягати потрібної швидкості?
– Завдяки тому, що тут все повністю автоматизовано. Тобто, у людини є планшет, вона виставляє – якщо навіть немає GPS навігації – свою позицію, і виставляє позицію, куди хоче влучити.
Бажано, щоб перед цим був зроблений зверху знімок: чи з дрона розвідувального, чи супутниковий – з топоприв’язкою.
– Чи є вже фідбек від військових?
– Скажу так. Ми довго налагоджували механіку, зараз механіка тут працює. Уже стріляли на полігоні, перевіряли: нічого не відвалюється, нічого не відпадає. На далекобійному заряді теж багато стріляли. Ще залишилось питання щодо наведення по азимуту. Але це питання ми скоро вирішимо.
– Як скоро плануєте кодифікувати виріб?
– Станом на сьогодні з документації вже готові технічні умови. Ще плануємо допровести деякі випробування цього виробу. І потім одразу подаватимемось на кодифікацію.
