Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Про те, яку важливу роль відіграють тренажери в підготовці зенітників, ми вже писали. Цього разу наш кореспондент дізнався, як використовують тренажерні комплекси під час базової загальновійськової підготовки (БЗВП).
Як відомо, час, відведений на БЗВП, збільшено до 47 діб. Навчальні центри, що створені нещодавно, ще не мають достатньої кількості тренажерів для проведення базової загальновійськової підготовки. Один з основних видів підготовки бійців — стрілецька. Вчать стріляти з різних видів озброєння в різних умовах, і важливо робити це без обмеження кількості боєприпасів.
Але підготувати за півтора місяця десятки тисяч воїнів, провести з ними базову загальновійськову підготовку — це витрачати мільйони боєприпасів.
Вихід знайшли інженери фірми «Енергія-2000». Як розповідає керівник проєктів підполковник запасу Микола Саламаха, «нам довелося створити стрілецькі тренажери під різні типи зброї, починаючи від автоматів Калашникова до „аркі“ (гвинтівка AR — ред.), від гранатометів типу РПГ-7 і закінчуючи — одноразовими. Тобто все, що є в піхотному відділенні, все довелося виготовити й під всі види зброї розробити програмне забезпечення. Як свідчить наш досвід, використання тренажерів дозволяє відпрацювати навички стрільби з різних положень, виконати вправи й економить Збройним Силам мільйони патронів».
Сьогодні використовують тренажери двох видів — стаціонарний, який розміщується в навчальному класі, де може бути до 10 напрямків, і мобільний, який розміщується в контейнері, де відпрацьовуються чотири напрямки. Для виготовлення мобільних класів використовуються звичайні морські контейнери. Вони термоізольовані, з кондиціонером, з генератором для того, щоб забезпечити живлення, якщо немає промислового.
Всередині тренажерного комплексу розкладені різні види зброї — автомати, гвинтівки, пістолети. Кожен під’єднаний до комп’ютера, на кожен вид зброї заведено окремий повітропровід — завдяки їм імітується віддача.
За командою з пульта керування на великому інтерактивному екрані виникає поле мішені й починається виконання вправи. Залежно від умов тренування — кількість пострілів або обмежується штатною ємністю магазину, або не обмежується взагалі. Комп’ютер фіксує влучання, промахи, вираховує середню точку влучання, і видає оцінку.
На думку Саламахи, «такі тренажери потрібно мати в кожній бригаді, і комплекси на західні зразки озброєння потрібні ще „на вчора“. Це досить серйозна проблема. Чому? Тому що цикл розробки й виготовлення тренажера — це мінімум рік після того, коли отримуємо завдання, потім зауваження від дослідної експлуатації, „допилювання“, тобто для того, щоб отримати серйозно працюючий тренажер — це два роки. З моменту, як почали над ним працювати».
Фото виробника
