Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Антон, командир відділення 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ, до початку повномасштабного вторгнення працював шахтарем. Коли російські війська вторглися в Україну, він без вагань вступив до лав територіальної оборони. Згодом, познайомившись з розвідниками, вирішив спробувати себе в цій непростій справі.
Історію бійця оприлюднили на сторінці Військово-Морських Сил ЗСУ.
З 2023 року Антон служить у розвідувальному батальйоні морської піхоти, де, попри молодий вік та відсутність досвіду керівництва людьми в цивільному житті, успішно виконує обов’язки командира відділення.
«Моя мотивація проста. Я ставлюся до служби як до роботи. Так сталося, що я тут, тому маю виконувати свою роботу на високому рівні. Головне — зберегти життя та здоров’я моїх підлеглих. Я маю їх добре навчити та забезпечити всім необхідним», — ділиться Антон.
За час служби морпіх неодноразово отримував поранення та брав участь в операціях на лівому березі Дніпра. Робота розвідника вимагає неабиякої підготовки, витримки та часто проходить на межі людських можливостей.
Головне завдання розвідки — здобуття інформації, яка стає основою для планування операцій. Для цього потрібні знання та висока мотивація. Від командира залежить, як він знайде підхід до кожного бійця, побудує дисципліну та процес навчання.
«Я твердо вірю у своїх людей. Вони неодноразово доводили свою професійність у критичних ситуаціях. Ми разом переможемо у цій війні та разом повернемось додому», — впевнений Антон.
Як повідомляла АрміяInform, «Мене майже накрив дрон», — з посмішкою розповідає 20-річний боєць бригади «Рубіж» Національної гвардії України з позивним «Тихий». Попри юний вік, він вже встиг пройти через полум’я війни, побувати в окупації, виїхати за кордон та повернутися на Батьківщину, щоб захищати її від російських окупантів.
