Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Сучасна війна — це не лише передові технології та дрони, а й історії людей, які тримають оборону. У складі 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського воюють брати, які разом стали екіпажем танка. «Єрьома» — механік-водій, його брат — навідник. Вони вже майже два роки боронять Україну, зливаючись у бою в єдиний механізм, де кожен рух злагоджений і продуманий.
Історію бійців оприлюднили на сторінці бригади.
До повномасштабного вторгнення брати працювали у цивільних професіях: один займався стоматологічною технікою, інший мав свою справу. Проте коли Україна покликала, вони прийшли до військкомату і потрапили до танкового підрозділу.
«Зразу побачили в мені танкіста. Підійшли, кажуть: будеш у нас механіком? Я відповідаю: без питань, тільки давайте ще й брата зі мною», — розповідає «Єрьома».
Він спростовує поширений міф, що танкісти мають бути низького зросту, адже сучасні танки дозволяють комфортно працювати і тим, хто вище 180 см.
Кожен у екіпажі має свою роль, і від злагодженості залежить життя усіх. «Коли йдеш у бій, усі суперечки відпадають. Ми стаємо одним цілим. Якщо хтось один зловить паніку, це загрожує всьому екіпажу», — пояснює військовий.
Основний ворог танкістів — не лише ворожі машини, а й FPV-дрони та «Ланцети». Вони швидші за 40-тонну бронемашину і здатні вразити її у найвразливіших місцях. Проте українські танкісти навчаються протидіяти новим загрозам: застосовують системи радіоелектронної боротьби, швидко маскують техніку та іноді ремонтують пошкодження просто в полі.
Перший бій «Єрьоми» відбувся у вересні 2022 року в районі Золотої Ниви на Донеччині. «Ми не знали, як правильно заїхати, розчистити дорогу, обійти переправи. Спочатку навідник не бачив ціль через невелике дерево, довелося валити його танком. Після кількох пострілів відмовила система вогню, але швидкий ремонт дозволив нам повернутися і завершити роботу», — згадує він.
Згодом екіпажу довелося стримувати ворога, працюючи майже без відпочинку. За один із виїздів вони знищили чотири цілі, зокрема будівлю з двадцятьма окупантами.
«Ми відпрацювали настільки чітко, що ворог навіть не захотів повертатися туди», — розповідає боєць.
Попри виснажливі бої, «Єрьома» не втрачає оптимізму. Він мріє про перемогу і повернення до мирного життя. «Я був зубним лікарем, робив протези. А зараз — механік-водій танка. Після перемоги хотів би повернутися до своєї справи», — говорить він.
Та поки війна триває, екіпаж не полишає бойових позицій. Їхній танк — це не просто броньована машина, а продовження їх самих. «Ми — це машина, а машина — це ми», — каже «Єрьома», і в цьому відчувається впевненість воїна, який знає: його екіпаж пройде крізь вогонь і залізо, але повернеться додому живим.
Як повідомляла АрміяInform, Гостомель. 24 лютого 2022 року. Небо розрізає гул гвинтів ударних гелікоптерів Ка-52. Їх шість, вони летять низько, прикриваючись складками місцевості. Російський десант готується висадитися на аеродромі «Антонов». Але на землі їх уже чекають.
