І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Дмитро з позивним «Нео», бойовий медик 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, свій 24-й день народження зустрів не за святковим столом, а відбиваючи ворожий штурм під Торецьком. Цей день, який міг би стати для нього особливим, перетворився на запеклий бій, що назавжди закарбувався в його пам’яті.
Історію бійця оприлюднили на сторінці Сухопутних військ ЗС України.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало для Дмитра не просто трагічною датою, а й днем, коли він вирішив стати на захист своєї країни. «Нео» пішов у військо у другу річницю початку війни, залишивши позаду мирне життя та плани на майбутнє.
Свій позивний «Нео» отримав під час навчання у Великій Британії. Інструктори відзначили його вміння спритно ухилятися від вогню, порівнявши його з героєм відомого фільму «Матриця». Цей позивний став для нього не просто ім’ям на війні, а й символом його незламності та винахідливості.
Свій 24-й день народження Дмитро зустрів у Туреччині, де проходив навчання. «Було мені тоді не до тортиків, не до свічок», — згадує він. Проте командування привітало його по рації, що стало для бійця приємним сюрпризом та додало сил у важкий час.
Найбільш пам’ятним боєм для «Нео» став штурм, який стався влітку 2024 року в селі Залізне. Рано-вранці ворог атакував позиції українських захисників. «Нас було трохи на позиції, і ми його успішно відбили», — розповідає «Нео». У цьому бою йому та двом побратимам допомогли не тільки власна мужність та вишкіл, а й підтримка побратимів з FPV-дронів.
«Там було завдання їх вбити, щоб вони не вбили нас», — говорить «Нео» про той бій. Він не приховує, що було страшно, адже страх — це природна реакція людини на небезпеку. Проте головне, за його словами, — це не панікувати та контролювати свій страх. «Коли просто страх і контрольовано, то з ним можна і відбивати штурм, і далі боротися», — переконаний боєць.
«Нео» вважає своїм обов’язком захищати свій народ і свою країну. Він — один із тисяч українських воїнів, які щодня ризикують своїм життям заради перемоги. Його історія — це історія мужності, відданості та незламного духу українського народу.
Як повідомляла АрміяInform, ще рік тому Давид був звичайним хлопцем з-під Тростянця, що на Сумщині. Любив читати, захоплювався грою в Counter-Strike та час від часу переглядав улюблений мультфільм «Кунг-Фу Панда». Але восени 2024-го він добровільно став до лав 100 окремої механізованої бригади, яка веде запеклі бої за свободу України.
