І хоча ця премія персональна, Марія вважає, що в її особі нагороду отримала вся команда правозахисників «Альменди» — організації, що вже понад десять років на всіх рівнях захищає…
«Іскра» — так називають мужню дівчину-артилеристку, яка воює на Донеччині. 22-річна командирка гармати з 204-го окремого батальйону, який зараз працює в смузі відповідальності 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Великий Луг» щодня ризикує своїм життям, щоб захистити рідну землю від російських окупантів.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці бригади.
Під час війни артилерія залишається однією з найефективніших бойових сил, що завдає найбільше втрат противнику. В умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби саме гаубиці, міномети й гармати, позбавлені складної електроніки, стають вирішальним фактором на полі бою. Такою грізною силою оперують і військові 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Великий Луг».
На чолі одного з гарматних розрахунків — 22-річна Марія з позивним «Іскра». Попри молодий вік, вона вже має значний бойовий досвід і впевнено керує своєю командою. Її завдання — швидке й точне ураження цілей, що загрожують українським позиціям.
Нещодавно розрахунок Марії виконав важливу бойову місію — придушив ворожий міномет, який обстрілював наших піхотинців. Завдяки злагодженій роботі артилеристів, ворог втратив можливість вести вогонь, що дозволило українським військовим зміцнити оборонні позиції.
«Іноді бувають осічки, але наш розрахунок діє як єдиний механізм. Ми швидко усуваємо проблеми, бо кожен знає свою роль», — пояснює Марія. В її голосі звучить впевненість людини, яка не просто знає, що робить, а й вірить у свою справу.
Артилеристи продовжують працювати над тим, щоб кожен їхній постріл ставав точним і ефективним. Завдяки таким командирам, як «Іскра», українська артилерія залишається грізною зброєю у боротьбі за незалежність.
Як повідомляла АрміяInform, Юрій Камений міг би писати історію українського мистецтва, але натомість він творить історію на полі бою. Двічі доброволець, лицар ордену Богдана Хмельницького, він залишив керівну посаду в Академії образотворчого мистецтва та вдруге став до лав захисників України.
