Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
На сторінці бригади «Гарт» 1-го прикордонного загінону Держприкордонслужби України опубліковано вражаючу історію прикордонника з позивним «Лисий», який добровільно став на захист Батьківщини та пройшов бойове хрещення у Бахмуті.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
Юрій, як і багато інших українців, пішов на війну «за компанію» з кумом, який отримав повістку. Проте, це рішення не було спонтанним. За словами «Лисого», він завжди відчував відповідальність за свою країну та був готовий стати на її захист.
Перші бойові завдання Юрія припали напередодні Великодня. У той час, коли вся країна святкувала, він разом з побратимами тримав оборону на полі бою. «Наш перший захід у Бахмут був вночі перед Великоднем. Люди саме святили паски, а ми разом з побратимами виконували бойове завдання. Тоді все відбувалося швидко. Навколо було дуже гаряче, нас обстрілювали. Пам’ятаю, як на ходу заскочив в Roshel і надірвав спину», — згадує військовий.
Незважаючи на травму, Юрій не залишився в тилу. «Мої мене не взяли, я пішов до медиків, отримав кілька уколів в спину та й напросився на позиції з іншою групою. Побратими мене там явно не очікували побачити, були здивовані. Але якраз в цей день я й згодився», — розповідає «Лисий».
Під час одного з бойових завдань, Юрій самотужки зачистив позицію, яку зайняли окупанти. «Зі мною були всі молоді хлопці, не хотів щоб вони ризикували й пішов сам. Дві гранати закинув через двері, три докинув зверху через отвір. Трьох окупантів вдалося ліквідувати, залишився один. Був поранений, я почув його пискіт. Попросив побратимів принести ще БК, а йому крикнув, щоб здавався, бо кину гранату. Він і вийшов з піднятими руками», — згадує прикордонник.
Під час обшуку полоненого, Юрій виявив, що той був добре оснащений та мав при собі наркотичні речовини. За словами полоненого, такі «стимулятори» отримували всі російські солдати.
Після боїв у Бахмуті, Юрій зрозумів, що українським військовим не потрібні штучні стимулятори, адже вони вмотивовані від природи захищати свою землю та свої родини. «Після Бахмута Юрій зрозумів одну просту істину: українцям, на відміну від росіян, жодна стимуляція не потрібна, адже ми від природи вмотивовані захищати свою родину і свій дім», — йдеться у повідомленні.
Наразі Юрій служить на Вовчанському напрямку кулеметником в складі екіпажу бронеавтомобіля Roshel. Він переконаний, що Батьківщину потрібно захищати до останнього подиху, до останнього окупанта на нашій землі.
Як повідомляла АрміяInform, боєць бригади «Гарт» Василь Іллюсь із позивним «Вірний» дістав п’ять кульових поранень під час запеклих боїв за Бахмут. Одна з куль залишилася в його тілі назавжди. Проте це не зламало бійця — після тривалої реабілітації він повернувся до служби й нині займається тиловим забезпеченням своїх побратимів.
