Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Пізно ввечері неподалік бліндажа лунає гучний вибух. Щойно перед цим один із бійців покинув укриття, тому всі миттєво схоплюються на ноги з єдиною думкою: «Що з побратимом?». «Арчер! Арчер! Цілий?», — гукає хтось, першим визираючи назовні.
Побачити щось у щільній темряві майже неможливо — сутеніє на Донеччині рано. Власне, тому боєць і вийшов назовні саме зараз, адже робити це засвітла надто небезпечно. «Я тут, я „трьохсотий“!» — чуємо за кільканадцять метрів від виходу з укриття. «Арчера» поранено і він потребує допомоги.
На щастя, вся це лише імітація можливої під час справжніх бойових дій ситуації — завершальна перевірка під час навчань з тактичної медицини у 2 Інтернаціональному легіоні оборони України. Фінальне заняття відвідала та з бійцями й інструкторами поспілкувалась АрміяInform.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Інтенсивний дводенний тренінг з тактичної медицини для бійців Сил оборони — ініціатива й один із головних напрямків діяльності Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання „Патріот“». Заняття проводять висококваліфіковані фахівці, метою яких є надати первинні чи суттєво вдосконалити вже наявні уміння та навички бійців з такмеду.
«Наша керівниця і засновниця фонду Ганна Майборода займається цією спільнотою ще з 2014 року, з часів АТО. Головний напрям ГО „Патріот“ — саме медичний, тренінги як для військових, так і для цивільних. Зараз ми виїжджаємо на різні напрямки і працюємо з усіма, хто йде назустріч, бо запит і потреба в проведенні таких тренінгів надзвичайно високі», — розповідає представник організації Нільс.
Він колишній боєць 4 бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України, був бойовим медиком у батальйоні «Сила Свободи», тож не лише ідеально знає теорію, але й має чималий практичний бойовий досвід. Нільс наголошує, що такі тренінги з бійцями, яких виводять на відпочинок під час ротацій, надзвичайно важливі, бо дозволяють постійно актуалізувати їхні знання з тактичної медицини.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Важливі особливості тренінгів — робота виключно з малими групами з 4‒6 людей, добре забезпечення витратними матеріалами та навчальними муляжами, а також максимальне наближення до реальних бойових умов. Під час підсумкового заняття бійці мають надати пораненому побратиму допомогу під час імітації інтенсивного обстрілу позиції, у темряві та за умови густого задимлення.
«Чому важливо впроваджувати саме такий підхід? Тому що готувати військовослужбовців тільки у тепличних умовах абсолютно некоректно з тієї причини, що на війні ідеальних умов, на жаль, не буде. Бійців потрібно морально і фізично підготувати до тих моментів, які будуть виникати під час їхньої реальної роботи», — пояснює колишній військовослужбовець Сил оборони України, інструктор з тактичної медицини Андріан.
Саме тому другий день тренінгу бійці проводять «у полі», надаючи допомогу пораненим у повному бойовому спорядженні та зі зброєю в руках. Навчання є настільки наближеними до реальності, що вони мають за потреби не знімати, а зрізати з пораненого форму — одяг для навчання, як і всі інші витратні матеріали, надає ГО «Патріот».
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
«Ми використовуємо повністю укомплектовані згідно з всіма вимогами та стандартів індивідуальні аптечки бійців та різні манекени — для тампонади з імітацією кровотечі, для голкової декомпресії. На фінальному занятті одягаємо пораненого у вживаний одяг, який можна різати, а також додаємо імітацію вибухів та задимлення за допомогою страйкбольних та димових гранат», — розповідає Нільс.
Роботою бійців під час тренінгів інструктори дуже задоволені. Це не дивно, адже навіть сторонньому спостерігачеві відразу помітно, як учні не просто відбувають номер, а проявляють ініціативу та просять інструкторів додатково пояснити якийсь аспект чи відпрацювати навчальну вправу.
«Хлопці дуже добре включаються в роботу. Дуже подобається, що у них завжди виникають питання, вони розповідають про якісь ситуації з власного досвіду, просять прокоментувати незрозумілі моменти. Часто спочатку вони вважають, що все вже знають і нічого нового ми їх не навчимо. Але потім під час занять бачимо, як у них загораються очі, як вони хочуть працювати», — каже Андріан.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Фінальне заняття обов’язково відбувається пізно ввечері, бо, як свідчить досвід, удень фронт завмирає, й усі події відбуваються поночі. Тому дуже важливо, щоб бійці вміли надати першу допомогу у темряві. Також надвечір після інтенсивних тренувань вони вже втомились, а саме втомленими їм доведеться рятувати пораненого побратима.
«Сьогодні ми весь день працювали в полі в повній амуніції, відпрацьовували повний алгоритм MARCH та окремі елементи надання допомоги. А зараз (під час фінального заняття. — Ред.) зібрали всі наші знання докупи і повністю відпрацювали порятунок пораненого, надання йому першої допомоги та підготовку його до евакуації», — каже один з бійців 2 Інтернаціонального легіону, який щойно пройшов тренінг.
Передовий «стабік» з котом на Донеччині: чому «пакунок пораненого» найпотрібніший поблизу «нуля»
Він задоволений навчанням, однак сподівається, що у нього не буде потреби скористатися набутими знаннями в реальному житті: «Слава Богу, все це зараз наліпки, бутафорія, муляжі. В реальності це було б жахливо. Однак краще знати й уміти — і нехай це ніколи не знадобиться, ніж не знати, що робити, коли в цьому виникне потреба».
