Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
В українських соцмережах час від часу з’являються пости на підтримку призову до Сил оборони. Так, вони не щоденні, на противагу повідомленням з хейтом у бік ТЦК та СП, що з’являються з дивною регулярністю. Але блогери, які висловлюються на підтримку мобілізації в країні, часто є чинними військовослужбовцями. І це значно підвищує довіру до сказаного чи написаного ними.
Так нещодавній пост у Facebook українського воїна тільки на його сторінці мав майже пів тисячі перепостів. А на сторінці іншої користувачки, яка поширила допис у себе, кількість перепостів сягнула двох тисяч. І продовжує зростати.
Тож чому раптом відгукуються такі повідомлення? Часом занадто емоційні, часом з використанням не зовсім цензурної лексики — але чому люди їх читають і передають далі?
Мабуть, тому що коли ми говоримо про небажання частини українців служити, ми завжди повертатимемось до простої формули: не хочеш воювати за Україну, воюватимеш за росію. І кожен раз, коли хтось з українців каже про це, він б’є у самий нерв.
І інші військові не один раз вже висловлювались про це.
Але немала частина суспільства досі гадає, що їх мине ця доля.
Насправді не мине.
Нещодавно оприлюднені Центром національного спротиву (ЦНС) цифри свідчать саме про це. Так за майже 10 місяців 2024 року близько 10 тисяч українців, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, стали військовослужбовцями армії росії. Мова про тимчасово окуповані території АР Крим, Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
За повідомленням ЦНС, призов до армії рф на тимчасово окупованих територіях України розпочався у жовтні минулого року.
«За планами кремлівського фюрера ряди терористів мають поповнити щонайменше 150 тисяч новобранців. Серед них значна частка припадає на тимчасово загарбані Донеччину, Луганщину, Запоріжжя, Херсонщину та анексований Крим», — йдеться у публікації.
ЦНС уточнює, що вперше призов до кремлівської терористичної армії відбувся восени 2023-го року:
«Тоді, як і зараз, новобранцям обіцяли, що їхня служба не буде пов’язана з участю у так званій сво. Втім, як показала практика, більшість строковиків були змушені підписати контракти із міністерством нападу рф і продовжувати воювати проти Батьківщини».
Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров теж у своєму Telegram зазначає, що таким призовникам обіцяють, що вони проходитимуть службу у військових частинах окупованого Криму, Ростовської області та Краснодарського краю.
«Обіцянкам віри немає — на початку окупації гауляйтер балицький вже обіцяв 5-річний мораторій на службу у російському війську для громадян ТОТ. Очікувано збрехав», — пише Іван Федоров.
І додає, що мешканці захоплених територій, яких змусили вступити до ворожої армії, можуть звернутись до державного проєкту «Хочу жить», щоб добровільно здатись у полон та зберегти своє життя.
Але й без цих вищеперерахованих фактів, в Україні прекрасно пам’ятають, хто у лютому 2022 року разом росіянами воював проти нашої країни. Це були мешканці тимчасово окупованих Луганщини та Донеччини. І це наочний приклад того, яка доля чекатиме кожного українця, якщо його рідне місто захопить ворог.
Як нещодавно пошуткував один з блогерів у Facebook, «10 тисяч мобілізованих українців на окупованих територіях за 2024 рік. Конфліктів з військкоматами рф не зафіксовано. Якось так…». І дійсно, на тих територіях щось не спостерігається у соцмережах потоку гнівних постів проти поганих працівників російських військкоматів та їхнього свавілля.
А знаючи апетити імперської машини рф, можна з упевненістю казати, що факт про 10 тисяч призваних українців минулого року може бути тільки початком.
До речі, якщо вас цікавить спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
