Спрощений алгоритм дозволяє поновитися до війська без судової тяганини. Це стало вирішальним аргументом для багатьох бійців. Історію одного із них фахівці групи комплектування 1-ї Президентської…
Внесення змін в статути закупівельних агенцій — це не спроба знищити реформу закупівель Міноборони, а законодавча вимога щодо попередження загрозам Національній безпеці.
Про це в інтерв’ю Radio NV розповів директор Департаменту політики закупівель МОУ Гліб Канєвський.
Чому виникла необхідність змінювати статути?
За його словами у квітні 2022 року було прийнято зміни в Закон про державну власність, відповідно до якого суб’єкт управління зобов’язане моніторити та попереджати ризики Національній безпеці під час управління державними компаніями. «Агенція оборонних закупівель» та «Державний оператор тилу» якраз діють у формі державних компаній.
«Міністерство оборони розробило політику управління державними компаніями. За останній рік вже у шести стратегічних підприємств було змінено статути. В них якраз і була закладена норма, що у разі виникнення ризиків Національній безпеці під час дії воєнного стану суб’єкт управління має функцію моніторити та запобігати загрозі й вживати заходи. В тому числі — кадрові», — розповів Гліб Канєвський.
Він наголосив, що ця норма діє лише під час воєнного стану і лише за умови виникнення загроз Національній безпеці.
«Як ми це бачимо в Міністерстві? Ну в першу чергу це не виконання забезпечення Збройних Сил України під час війни критичною номенклатурою товарів… Але є одна проблема. Загрози законом чітко не визначені. І можливо, саме це непокоїть громадськість», — зазначив Гліб Канєвський.
Загрози будуть більш конкретизовані
Зараз, за словами директора Департаменту політики закупівель МОУ, йде активна комунікація з головами Наглядових рад «Агенції оборонних закупівель» та «Державного оператора тилу» аби формалізувати й більш конкретизувати, якими можуть бути загрози під час воєнного стану Національній безпеці у сфері забезпечення Збройних Сил. Аби зробити це більш конкретно, і щоб це не викликало зайвої критики з боку проактивної антикорупційної громадськості.
