У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
З початком російської військової агресії проти України на її захист стали безліч громадян, які до цього не мали до армії жодного стосунку і пов’язували своє життя виключно з цивільними професіями.
Історію одного з таких добровольців з позивним «Румин» розповіли у Telegram-каналі Сухопутних військ ЗСУ.
«Румин», долучившись до лав Сил оборони, став командиром відділення артилерійського дивізіону 1 окремої танкової Сіверської бригади.
До 2022 року він працював редактором-перекладачем у видавництві одного з університетів, проте після повномасштабного вторгнення вирішив, що має зробити все можливе, аби ворог більше ніколи не вдерся на його рідну Сумщину.
І ось, залишивши вдома своїх улюблених кота Барона і кішку Ніку, чоловік несподівано для самого себе став справжнім мисливцем на ворожу бронетехніку.
«Подія сталася у лютому 2023 року в районі селища Новоочеретувате, що на Донеччині. Російський танк їхав на позиції піхоти і вів постійний вогонь. «Румин» із побратимами влаштували на нього справжнє полювання: кілька пострілів — і машина була уражена. Ворожий екіпаж загинув разом із танком», — розповів він.
Відповідаючи ж на запитання, що особисто для нього буде Перемогою, «Румин» зазначає, що просто хоче, щоб його рідні були в безпеці.
«У мене трохи менша, трохи простіша Перемога. Це щоб мої батьки були живі-здорові. Щоб мої домашні улюбленці були живі-здорові. Хата у нас лишилася ціла й неушкоджена. І щоб ми не стали частиною росії», — пояснив український захисник.
