У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
На сьогодні вже є інформація про пряме боєзіткнення між нашими підрозділами та силами Північної Кореї на території Курщини.
Які загрози це становить? Та чи дійсно солдати цієї країни такі страшні, якими їх змалювала роспропаганда? Про це розповів військовий експерт Петро Черник.
Застосували класичний піхотний вал, достатньо не забезпечивши ці підрозділи технікою
«Сили оборони України не можуть, звісно, проігнорувати 11-тисячний корпус (Північної Кореї. — Ред.), але разом з тим, як виявляється, північнокорейські солдати також можуть гинути. Чому це важливо?
Тому що російська пропаганда перед введенням цього корпусу підняла рівень тональності такий, що, мовляв, це якісь такі солдати, яких мало кулі не беруть. Якщо уважно подивитися на відео, де є прямий факт їхньої загибелі і поранення — до речі, доволі великі показники в межах щонайменше до 500 людей — то їхнє екіпірування викликає дуже і дуже величезні сумніви. А про підготовку взагалі не доводиться говорити. Чому?
Тому що росіяни застосували класичний піхотний вал, не забезпечивши ці підрозділи практично жодною одиницею техніки. Кілька бронетранспортерів і вантажівок, а також багі — не вважаються повноцінним забезпеченням.
Загальний висновок у бойовій компоненті: не впливає цей контингент на якийсь дуже солідний бойовий розклад. Разом з тим у цьому північно-корейському пасьянсі є одна небезпечна річ. У чому вона полягає?
Джерела, котрим я сам особисто довіряю, стверджують, що північнокорейці можуть доправити до поля бою цілу номенклатуру мінометів. Нагадаю, що Північна Корея є найбільшим оператором мінометів калібру 60 мм, 82 мм, 120 мм.
І мають доволі цікаву китайську розробку, яка називається Type 63, калібру 107 мм: така собі реактивна система залпового вогню в мінометному виконанні, котра може завдавати ураження на дальність до 8,5 км. Там є уламкові снаряди, які фрагментуються більш ніж на 1200 уламків. Це доволі небезпечна зброя, а розуміючи, що там є 12 напрямних, то вони можуть уражати, умовно, площу з футбольне поле.
Тиранії продовжують кидати виклик світовим демократіям
Підсумовуючи воєнну компоненту, ще раз повторюю свою думку: на цю хвилину солдати Північної Кореї не продемонстрували якогось особливого типу бою і не стали якоюсь серйозною вирішальною силою. Правда, тут є ще один серйозний геополітичний зріз. Він по-справжньому серйозний, фундаментальний і історичний.
У цілому — і ми не ставимо це під сумнів — Північна Корея вступила у війну з Україною де-факто. Підкреслю, не де-юре, а де-факто. Тобто так звані тиранії продовжують кидати виклик світовим демократіям, і на це питання відповідь повноцінну можуть дати тільки наші союзники.
Хоча моя особиста точка зору: ніякої глобальної, комплексної відповіді поки що не буде. Єдине, на що можемо розраховувати, це на збільшення фінансування і, можливо, дещо збільшиться потік зброї, особливо у цьому сегменті, бо відповідати потрібно симетрично. Наші союзники також мають цілу номенклатуру найрізноманітніших мінометів різних типів.
Загальний висновок: це таки сталося. Отже, в якійсь частині те явище, про яке я постійно говорю як експерт, — наростання потенціалу розгортання нашого конфлікту у Велику світову війну — таки почалося. Ми перебуваємо і надалі в умовному жовтні 1939 року».
