Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
Кореспонденти АрміяInform побували неподалік передової, де працюють ремонтні підрозділи 148 окремої артилерійської Житомирської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, на озброєнні якої стоять великі чотиривісні CAESAR — потужна зброя з непростим характером.
Близькість до фронту — це не просто слова чи географія, це відчувається одразу: поки чекали хлопців, бачили близько десяти прильотів з різних сторін. Тільки по диму, що здіймався, приблизно розуміли, це КАБ чи РСЗВ. Білий та зосереджений — це КАБ, а чорний та плине на обрій — РСЗВ.
Лікування за місцем схованки
Хлопці приїхали і ми швидко їдемо до посадки, однієї з тисяч на Донеччині. Чи не єдиного місця, де можна спробувати сховатися в степу. Майже кожна посадка посічена, травмована ворожою артилерією чи КАБами, але рятівна для наших захисників.
Ми прибули до «Нори» — так називається замаскована схованка для САУ CAESAR та її екіпажу. Машина відповідає своїй назві, CAESAR — великий та величний. Це була б чеснота на параді, а в степу його непросто сховати, щоб убезпечити від ворожих ударів.
Водії-механіки Сергій та Іван вітаються з розрахунком гармати, вони давні друзі й побратими, та, як справжні лікарі, беруть валізки з інструментом і відразу починають огляд машини. Іван зникає за величезним колесом, усі напружено чекають на діагноз: чи можна буде відремонтувати на місці, чи доведеться везти глибше в тил, до ремонтної роти.
Напружене очікування, нарешті Іван каже, що проблема сьогодні невелика: обірвано трубку на ручному гальмі. Всі з полегшенням зітхають.
Час від часу з-під CAESAR з’являється усміхнене обличчя Івана, блищить налобний ліхтарик, а Сергій подає інструменти, щось радить та жартами всім покращує настрій. Потім вони разом за допомогою газового пальника та пасатижів щось чаклують, Іван знову зникає. За 15–20 хвилин, задоволені своєю роботою, кажуть, що машина готова до бою.
Розрахунок швидко збирається та виїжджає на бойове чергування, залишаючи за собою куряву, а ми за ними, тільки вже в напрямку від лінії зіткнення.
Народжений не для такої війни
Сергій — водій-механік. Йому 50 років, він з Чернігівської області, був мобілізований ще у 2022 році, попав у ремонтне відділення бригади. Питаю, як йому CAESAR з погляду ремонтів. Сергій усміхається і крутить головою:
— CAESAR, здається, не пристосований до цих погодних умов та умов експлуатації. Одна справа, якщо трасою проїхатися, відстріляти й поїхати, тоді все добре. А коли починається негода, а їздити треба полями, тоді все стає значно складнішим. На Запорізькому напрямку була складна ситуація з гальмівними трубками, бо коли намерзає багнюка, вона легко обриває гальмівні магістралі. Ми тоді цілодобово їздили ремонтувати. Бо це ж дуже розумна машина, вся на датчиках, і якщо він показує, що гальмівна рідина витікає, то машина вже нікуди не поїде. І от ми носилися по двадцять чотири години на добу від машини до машини, ремонтували. На жаль, це слабке місце, тому що машина наче військова, а трубопроводи зроблені з пластикових трубок, які не витримують жодних навантажень.
— Можливо, французи створювали цю САУ для умов пустелі?
— Найімовірніше, до умов Європи. Бо ми стикнулися з тим, що влітку, коли не було дощів, а була пилюка страшна, то теж все виходило з ладу. Наприклад, замки на клин не могли закриватись, бо хлопці хоч і стараються змазати все, але влипає пилюка, і це все не дає працювати машині так, як вона має працювати.
В обов’язки розрахунку входить догляд за бойовою машиною. Є такі речі, які вони повинні виконувати після бойової роботи, зокрема чистити клин. Бо якщо він забруднений, не закривається замок, то вони не можуть стріляти, автоматика просто не дозволить. Якщо розрахунок ще не дуже досвідчений, то буває таке, що телефонують — і ми телефоном ремонтуємо машину, дистанційно.
— На виїзди встигаєте?
— Намагаємося. Буває таке, коли працюєш на одній машині, знаєш, що тебе чекає ще дві машини, то вже вибираєш щось складніше, що самі хлопці не зможуть усунути. Є ще проблеми з електронікою. На жаль, чим далі, тим більше. Тому що від такої кількості пострілів навіть ящики для порохів розвалюється. Ви уявляєте, що робиться з тими дротами та датчиками в машині, що вони витримують?
— Вам вистачає запчастин?
— Критичних вистачає, нам постачають. Якісь дрібниці купуємо самі, тому що немає часу на те, щоб чекати елементарні речі, такі як сальники, прокладки. Коли вже серйозна поломка, тоді машина їде на завод, і там вони вже міняють деталі.
— Ви починали ще з радянських САУ. Наскільки CAESAR відрізняється від них?
— Дуже сильно відрізняється, особливо «начинка». Бо CAESAR
нашпигований електронікою. У радянській САУ все влаштовано простіше: їде — поки їде, стріляє — поки може стріляти. А тут багато таких нюансів, що якийсь датчик спрацював — і машина стала. Як-от сьогодні, коли порвалася звичайна гальмівна трубка. Це добре, що машина була в «норі». А буває, що стає на шляху до вогневої, значно ближче до лінії фронту, і тоді вона — чудова мішень для FPV-дроні, які дуже швидко розбирають машину.
На Запорізькому напрямку такого не було, ми про ефпівішки не чули, хіба «Ланцети» час від часу прилітали.
Ремонт в екстрених умовах
Водій-механік Іван з Вінницької області. Був мобілізований півтора року тому. До мобілізації працював ДСНС, був диспетчером потім звільнився, за кордоном працював, потім у будівництві.
— Коли мобілізували, у мене великого досвіду з ремонту не було. Ну хіба що вдома лагодив свій автомобіль. Звісно, тоді про CAESAR жодної гадки не мав. Вперше побачив його на Запорізькому напрямку і спочатку трохи злякався. Але нічого. День за днем розібрався, нормально.
— Багато часу це зайняло?
— Щоб не боятися до неї підходити, потрібно тижні два—три. За цей час можна більш-менш розібратися що і до чого. Мені пощастило, бо як тільки приїхав, то мене поставили працювати з уже досвідченим майстром. І я з ним покатався два тижні. Він мені все показував, все розказував. Я все це швидко всотував. Тут же проблема в тому, що ютуб не допоможе. Там майже все є, а от про CAESAR — нічого. Взагалі. Тому тільки свій досвід і досвід побратимів.
— Пам’ятаєте якусь таку поломку, яку б назвали найскладнішою?
— Таких поламок була не одна, одразу так і не згадаєш все. Наприклад, коли був приліт по CAESAR, який стояв у норі. Треба було швидко евакуювати машину звідти. Ми приїхали, а там усе посічене. Треба було замінити пошкоджені колеса, а спробуй це зробити, якщо уламками посікло гайки! Слава Богу, що не всі вісім коліс треба було міняти, а тільки з одного боку і лише три. Але ж вони великі та важкі. Добре, хоч екіпаж допомагав, бо ми удвох з напарником приїхали, ми удвох чергуємо.
А там же ще проблема була, що не земля, а справжнє болото. Ми домкратом намагаємося підняти машину, а домкрат просто топиться в землю. Ти весь час підіймаєш, домкрат топиться, ти підкладаєш і підкладаєш, крутиш далі. От ніби що там такого — поміняти колеса, а це зайняло чотири години. І це ж не в тилу чотири години, а там, де може прилетіти! І там це дуже довго.
— Подобається ця робота?
— Та як вам сказати. На жаль, це ж війна. Але так, нормально. Ну якщо знаєш свою роботу, то подобається. Якщо буде наказ, кудись переводитимуть, я сперечатися не буду, але якби давали вибирати, то напевно пішов би в розрахунок CAESAR, ще там би спробував себе. Але так теж нормально. Також екстриму вистачає.
