У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Зранку 27 листопада Генеральний штаб ЗС України повідомив, що за добу на фронті зафіксовано 224 бойові зіткнення.
Чому так суттєво зросла кількість ворожих штурмів, для АрміяInform пояснив військовий експерт Петро Черник.
«Це пов’язано з великою геополітикою. путін поставив чіткі і зрозумілі два завдання. Завдання перше: до інавгурації Трампа за будь-яку ціну захопити Донецьку область і так само до інавгурації Трампа за будь-яку ціну вибити нас із Курської області.
Чи є у ворога для цього людський потенціал? На жаль, є. Загальний мобілізаційний ресурс становить у межах 3 мільйонів людей. Це дуже і дуже багато. Середні показники їхнього призову десь у межах до 40 000 особового складу на місяць. І думаю, що в такій пропорції вони будуть себе тренувати й надалі.
Чи є в них ще певний запас міцності, скажімо, щодо бронетехніки? Розбираємо на прикладі танків. На початку широкомасштабного вторгнення у них — 3400 штатних машин, однак на складах тоді було ще в межах до 10 000, це доволі багато. І частину техніки, яку ми знищили, ворог зумів відновити.
Приблизно те саме стосується й артилерії. Ми винищили вже понад 20 000 одиниць. Але в них може бути ще в межах 3000–5000 стволів усіх калібрів. Правда, маємо розуміти, що повноцінну артилерію вони будувати не можуть і не зможуть.
Комплексний запас міцності, який зараз обчислюється по російській федерації — десь у межах до літа наступного року. А тоді почнуться справжні проблеми воєнного й економічного характеру. Саме тому росіяни ставлять перед собою мету — захопити якомога більше наших територій і вибити з Курщини.
От все, що маємо розуміти, чому зросла кількість боєзіткнень. Нам вкрай важливо утриматися в Курській області до літа, до наступного циклу сухої погоди. І вкрай важливо, щоб ми втримали Донеччину також на літо наступного року. Тоді наші позиції в потенційній розмові через посередників будуть набагато сильніші».
