У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Пропагандистські телеграм-канали та користувачі соціальних мереж поширюють інформацію, що українських військових нібито видаляють із баз даних, щоб родини загиблих не отримували виплат.
Як «доказ» демонструється відео, де жінка, представляючись дружиною загиблого, стверджує, що її чоловіка немає у списках військовослужбовців. Фахівцям StopFake вдалося ідентифікувати людину на фотографії та з’ясувати обставини, що спростовують інформацію, подану у відеоролику.
На фейковому відео, яке є ворожою постановкою, жінка каже, що не може отримати обіцяних державою виплат. За її словами, вона нібито «дзвонила до штабу», де їй сказали, що чоловіка «немає у списках». Водночас вона не називає ані свого імені, ані імені чоловіка, ані штабу, до якого вона зверталася.
Викрити цей фейк допомогла фотографія, яку жінка на відео тримала в руках. На ній зображений захисник Азовсталі Андрій Кайнара, який у Маріуполі потрапив до російського полону. Після півтора року в неволі Кайнару обміняли і він повернувся служити до 56-ї бригади ЗСУ.
На сайті громадської організації «Полігон 56 Бердянськ», яка опікується сім’ями безвісти зниклих полонених і загиблих воїнів, розшукали фотографію з Андрієм Кайнарою, зроблену з нагоди його повернення з полону. На ній він зображений з Оленою Добичею — головою цієї організації.
18 вересня 2024 року саме вона повідомила на особистій сторінці у Facebook про його смерть. Фотографію, що фігурує на фейковому відео, українські ЗМІ публікували у повідомленні про загибель Андрія Кайнари під Бахмутом у вересні 2024 року.
StopFake зв’язався з Оленою Добичею із проханням подивитися відео, що розповсюджується, і прокоментувати ситуацію із «видаленням зі списків». За її словами, це відео — «абсолютний фейк», насамперед тому, що в Кайнари не було дружини, а лише сестра.
Очевидна мета цього і подібних фейків — підірвати довіру громадян України до державних інституцій, зокрема до ЗСУ та органів влади. Пропаганда прагне створити враження, що держава нібито не виконує своїх зобов’язань перед сім’ями загиблих військових, що може посіяти зневіру та деморалізацію серед населення.
