За оцінками Reuters, удари вже скоротили її переробні потужності приблизно на 30%. У ніч проти 13 листопада російський Волгоград знову…
Чи врятує нас перемир’я і євроатлантична інтеграція без окупованих територій, кореспонденту АрміяInform пояснив мілітарний історик, голова ГО «Центр мілітарної історії» Василь Павлов:
«У даній ситуації нас врятуємо тільки ми. Нас не врятує ані євроатлантична інтеграція, ані навіть повернення територій. Ми маємо чітко розуміти, що доки існує російська федерація, вона буде для нас екзистенційною загрозою. І відповідно вона не зникне навіть у випадку укладання перемир’я. Я не говорю «завершення бойових дій», тому що навряд чи це буде мирний договір, це буде перемир’я.
Перемир’я, мають усі розуміти, має тимчасовий характер і може бути порушене і з об’єктивних, і з суб’єктивних причин, у будь-який момент. Тут треба розуміти та відразу готуватися до того, як і для чого ми використаємо це перемир’я, адже ми маємо чітко розуміти, що будь-яке перемир’я завершується наступною війною. Тому в даній ситуації українське населення, український політикум, світове співтовариство має розуміти, що той час, який у нас з’явиться після укладання перемир’я, має бути використаний для того, щоб Збройні Сили України, військово-промисловий комплекс України став ще більш потужним. Тому що тільки це є гарантією уникнення можливої майбутньої агресії російської федерації.
Одразу треба говорити про те, що майбутня агресія рф, або хоча б спроба агресії, — це фактично 100% варіант. І росіяни навіть цього не будуть приховувати. Вони скажуть, що вони виконали цілі сво-1, а потім у них почнеться сво-2. Ми це вже бачили на прикладі антитерористичної операції, яка була завершена Мінськими угодами. Ми знаємо це, бо росіяни ніколи не дотримують свого слова і пишаються цим. Про це знають у світі всі дипломати. Про це пишуть в усіх історичних і дипломатичних підручниках, це вивчають всі, але ніхто не робить жодних висновків.
План Перемоги — це вимоги Президента України, які є вимогами Української Держави і є вимогами українського народу. В цих вимогах немає нічого дивного. Ми вимагаємо просто повернути своє. Питання в тому, як нам це вдасться, як нам у цьому допоможе світове співтовариство. План Перемоги, скоріш за все, це не спроба поставити ультиматум, а дії для того, щоб питання України не зникало з порядку денного, для того, щоб воно постійно перебувало в колі інтересів і в сфері інтересів провідних держав світу, для того, щоб ми могли продовжувати чинити свій опір. Не більше і не менше».
