У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Вночі проти 17 листопада російські окупанти обстріляли місто Дружківка на Донеччині. Внаслідок вибуху ворожого боєприпасу суттєво пошкоджено щонайменше 18 приватних житлових будинків.
Про це повідомив начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Наслідки руйнівного удару окупантів по цивільній житловій забудові та інфраструктурі зафіксували кореспонденти АрміяInform.
Місцеві мешканки розповідають, що обстріл відбувся вночі близько 23.30‒23.35. Удар ворожого боєприпасу був надзвичайно потужним.
— Бахнуло так, що свіркало все на світі! — каже одна із жінок.
— Бог милував, що загиблих і важко поранених немає, — зітхають вони вже всі разом, відповідаючи на питання про постраждалих.
Найважче прийшлося 90-річній жінці, будинок якої розташований найближче до епіцентру вибуху — у неї численні забиття і стрес.
— На голову, на руки, на коліна попадали уламки, синя нога зовсім, — каже її донька. Після надання допомоги діти забрали маму до себе.
— Їй 90 років, дуже важко мамі, — додає син.
Удар був такої сили, що окрім місця влучання зруйнував десятки будівель житлового та господарчого призначення аж на трьох сусідніх вулицях. Навіть у віддалених на кільканадцять десятків метрів від місця влучання боєприпасу будівлях пошкоджені дахи та вибиті шибки у вікнах.
Руйнування ж споруд неподалік місця удару катастрофічні. У них, так само як у будинку 90-річної жінки, не лише знесені покрівлі та вибиті вікна і двері разом з рамами, але й зрушено стелю зі стінами. Частина з них вже непридатні для відновлення.
Попри вихідний недільний день від самого ранку на місце вибуху прибувають представники Благодійного фонду «Янголи спасіння», який працює за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
— Як тільки «прильот», то ми відразу приїжджаємо, допомагаємо, щоб люди могли відремонтуватися. Про потребу допомоги дізнаємось у місцевої адміністрації, — каже представник фонду Олександр.
З прибулих вантажівок розвантажують дошки, ДСП, пластикову плівку, будівельну піну, цвяхи, шурупи — все необхідне для швидкого монтажу і тимчасового ремонту, спроможного захистити пошкоджені вибухом споруди від негоди.
Мешканці поруйнованих будинків вишуковуються в черги для реєстрації та отримання матеріалів. Попереду в них важкі дні, адже до отриманих матеріалів ще потрібні кваліфіковані працівники — якщо закрити віконниці плівкою може практично будь-хто, то навіть для тимчасового накриття покрівлі потрібен умілий робітник.
Не менше за найпошкодженіші приватні будинки постраждало розташоване у будівлі колишньої школи підприємство.
— Всі 36 вікон вибито, дах знесено, двері у кабінетах повибивало… Цій будівлі понад 90 років. Раніше тут була конюшня, після війни була школа, — каже директор підприємства Володимир.
Руйнування всередині будівлі не менші, ніж назовні. Особливо непокоїть обладнання — чи вдасться його відновити, чи працюватиме воно після такого удару і пошкоджень? Продукція підприємства була важливою для української енергосистеми, яка зазнає регулярних ударів з боку російських окупантів, тож його зупинка завдасть суттєвої шкоди.
Окупанти вкотре завдали удару по цивільній інфраструктурі та житловій забудові. Не маючи жодної військової мети, він призначений суто для того, щоб продовжувати тероризувати цивільне населення як прямо — через руйнування житлових будинків, так й опосередковано — через знищення підприємства, яке випускало важливу продукцію.
Фото Руслана Тарасова
