Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Військовослужбовці загарбницько-окупаційної армії російської федерації навчені й екіпіровані краще, ніж півтора року тому. Однак готові вмирати й гинуть так само, як і раніше.
Про це в ефірі телеканалу «Еспресо» розповів заступник командира батальйону ударних БПАК «Ахіллес» 92 окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич.
— Вони вийшли зараз на 35 тисяч мобілізованих і 25–30 тисяч втрачених «200»–«300» на місяць. Вони ці баланси підтримують. Для того, щоб їх якось вирівняти, вони залучили ще північнокорейських солдатів, яких здебільшого використовують для другої лінії, — сказав він.
Корейці, за його словами, швидше за все можуть виконувати допоміжну роль додаткових сил для того, щоб російське командування могло кинути на передову якомога більше власних солдатів.
— Я чув, що вони десь в бої вступали, тож і на нашому напрямку ми чекаємо. Якщо вони з’являться, то одразу буде інформація, поки немає, — повідомив військовий.
Власних же солдатів росіяни відразу готують саме для того, щоб кинути на пердову.
— Тому що в них всіх своїх, кого мобілізували, навчили — вперед, — наголосив офіцер.
За його словами, навчають та екіпірують ворожих бійців краще, ніж раніше, однак це їм не допомагає і тактика дій окупантів лишається незмінною — «м’ясні» штурми.
— Навчають вони достатньо добре, краще, ніж це було півтора року тому. Тобто вони прогресують в цьому аспекті, і щодо військової підготовки, і щодо технічного забезпечення. Немає такого, що там з автоматом, в якомусь шоломі незрозумілому біжить [ворожий солдат]. Повністю екіпіровані солдати їхні, хоча інколи воюють півтора дні, не більше, — зауважив Олесь Маляревич.
Військовий пояснив, що керує ворожими солдатами:
— По-перше, ними рухає не тільки якийсь умовний патріотизм, а ще й страх. Тому що якщо весь взвод піде вперед, а декілька повернеться назад — їх розстріляють. У них є «загрядотряди», вони працюють дійсно.
Як мінімум — у тюрму, а там далі теж невідомо, що з ним буде. Тому вони рухаються вперед, я думаю, здебільшого через страх.
По-друге, дійсно, у них пропаганда працювала так, що вони вважають, що тут демони з нашого боку, фашисти, яких треба знищити, і є місце героїзму.
Вони налаштовані, що в наступному житті вони там будуть святі, мабуть, якщо там знищать українців хоча б одного.
Раніше АрміяInform пояснювала, чому самовбивчі штурми вдаватимуться ворогу дедалі важче.
