Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
БРІКС (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — «Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР») — це міжнародна організація, декларативно створена для збільшення інвестиційних можливостей. Група проводить щорічні саміти з 2009 року, країни-члени їх приймають по черзі. Де-факто останнім часом угруповання перетворилося на геополітичний блок, уряди якого щорічно зустрічаються на офіційних самітах і координують спільну міжнародну політику.
Станом на осінь 2024 року членами БРІКС, окрім країн-засновниць, є також Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. Ще декілька країн, що розвиваються, висловили зацікавлення в приєднанні до цієї коаліції.
22–24 жовтня в російському місті Казань відбувся 16-й саміт БРІКС. Про те, як вплине цей захід на ситуацію в світі, що хотіла «проштовхнути» москва і чи їй це вдалося, розповідає експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександр Чупак:
«Згідно з заявами кремля понад 20 голів держав відвідали саміт БРІКС+, що відбувся в російській Казані. Саме це й було головною метою владіміра путіна: показати, що його „імперія“ не є ізольованою від світу, а навпаки користується підтримкою великих сил, що формують альтернативу американоцентричному порядку.
Однак БРІКС загалом ніколи не ставив перед собою мету протистояння Заходу. Як нещодавно сказав прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, „БРІКС не є антизахідним; він є просто відмінним від Заходу“. Спроби путіна протиставити саміт своїм ворогам знаходять відгук, можливо, лише в його китайських та іранських партнерів. Решта, на чолі з Індією та Бразилією, бачать своїм пріоритетом балансування між світовими центрами впливу для отримання максимальної економічної вигоди.
На порядок денний чинного саміту було винесено кілька питань, у вирішенні яких прямо зацікавлена москва:
- фінансова координація: зменшення залежності від долара США, створення спільної платіжної системи, що допоможе росії обходити фінансові санкції;
- зерновий ринок: росія хоче створити біржу для торгівлі зерном у межах БРІКС, щоб обійти торгівельні обмеження;
- подальше розширення: БРІКС хоче залучити якомога більше партнерів. Кажуть про понад 20 країн, включаючи Туреччину, Монголію, Азербайджан і Білорусь».
Заручитися підтримкою кремлю не вдалося — щодо України учасники нагадали про національні позиції своїх країн
23 жовтня була оприлюднена підсумкова декларація саміту БРІКС, яка не виправдала очікувань кремля. Зокрема, стосовно України учасники лише нагадали про національні позиції своїх країн і засвідчили відданість цілям і принципам Статуту ООН, а також мирному врегулюванню та дипломатії.
путіну, вочевидь, не вдалося нав’язати державам-членам БРІКС свої неоімперіалістичні погляди й заручитися їхньою одностайною підтримкою в агресії проти України. Тож сподівання москви на те, що БРІКС стане інструментом розколу міжнародної спільноти, вкотре не справдились.
Олександр Чупак пояснює: «Попри бажання москви зміцнити свої воєнно-політичні позиції, БРІКС продовжує бути клубом економічних інтересів. Індія, Південна Африка, Бразилія та інші не підуть на пряму конфронтацію зі США, тому що це обернеться для них значними збитками. Однак Вашингтон мав би значно активніше реагувати на економічну підтримку агресора, наприклад, з боку Індії, яка за два роки увійшла у двійку найбільших ринків збуту для російської нафти.
Заслуговує на увагу і візит очільника КНР Сі Цзіньпіня, який, очевидно, не має нічого проти поглиблення стосунків між росіянами та КНДР. Варто сказати, що це лише його третя закордонна поїздка після зняття коронавірусних обмежень; дві з них були в росію, і ще одна — у США. Якщо Сі кудись їде, то тільки тоді, коли це справді важливо».
Гутерреш приїхав в Казань не до путіна?
Найбільшою несподіванкою став візит на саміт Генсека ООН Антоніу Гутерреша, який, як відомо, в червні відмовився їхати на Глобальний саміт миру, який організували Україна і Швейцарія.
Є версія, що в Казань Гутерреш приїхав не до путіна, а до Сі. Адже за десятиліття США дуже сильно втратили позиції в ООН і Китай скупив там усі доступні позиції. Гутерреш вважається прокитайським генсеком, який під соусом «глобалізації» банально просуває китайську повістку. Саме тому в нього така риторика і такі дії. Але сумно, що він цими діями покращує статус путіна на міжнародній арені…
«путін досягнув своєї мети, показавши, що він не є ізольованим і не боїться тривалої боротьби проти Заходу. Саміт БРІКС має стати черговим уроком втрачених можливостей для наших партнерів: вони замало працюють з країнами, яких реально було втримати у своїй сфері впливу. Європа, США та інші можуть запропонувати бразильцям, індійцям і компанії набагато більше, ніж економічно відстала росія чи той же Китай. Втім, саміт БРІКС ідеально вписується в загальну тенденцію нерішучості та слабкості Західного світу», — вважає Олександр Чупак.
