Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Андрій народився і виріс у селі Запорізької області, 26 років працював учителем фізики та інформатики.
Історію оприлюднила Національна гвардія України.
Після повномасштабного вторгнення його село було окуповане, але він знайшов спосіб виїхати до Дніпра. Майже одразу Андрій добровільно долучився до лав 31-ї бригади НГУ і став на посаду водія бронемашини.
Після інтенсивних навчань гвардієць вирушив на свою першу ротацію до Великої Новосілки, де й отримав позивний ДіДжей. Основною задачею було вивезення бійців на позиції, доставлення боєприпасів, провізії, озброєння та евакуація пошкодженої техніки. На той період бойових дій головною загрозою для бронемашини були “Гради”, які доводилося постійно об’їжджати. Для гвардійця перша ротація пройшла майже без пригод і дала змогу поступово адаптуватися до бойових дій.
«У ту ротацію я думав, що був на війні, але справжньої війни я ще не бачив», — згадує воїн.
Друга ротація ДіДжея також була у Великій Новосілці, але вона кардинально відрізнялася інтенсивністю бойових дій та активним використанням FPV-дронів. Тому задачі по ротації бійців на позиціях були дуже складними й потребували значних зусиль та підготовки водія. Ворожі FPV активно полювали за нашою технікою, намагаючись перебити логістичні шляхи, а дороги були перериті вирвами від КАБів, у які повністю могла поміститися бронемашина “Козак”.
«Ми тоді тримали позиції в Урожайному, і саме там я побачив справжню війну. Все навкруги було розбите, і постійно щось горіло», — говорить Андрій.
На одному із завдань ДіДжей їхав забирати хлопців з позицій і був сам у “Козаку”. Пересувався боєць вночі, з вимкненими фарами та прикритою панеллю приладів, щоб навіть вони не світилися і не демаскували авто. Нічник допомагав розгледіти дорогу. На в’їзді в Урожайне гвардієць побачив спалах і відчув, що в машину щось влучило, тому що одразу задзвеніло у вухах. ДіДжей зупинився, щоб не врізатися й оцінити ситуацію та свій стан. Зрозумівши, що авто на ходу і він не отримав значних пошкоджень, продовжив рух. На зворотному шляху один з бійців побачив дірку у даху авто й добряче обпалене сидіння.
«Я спочатку подумав, що хлопці мене підколюють», — згадує ДіДжей.
Під час огляду пошкоджень “Козака” бійці виявили дірку у даху розміром з футбольний м’яч, метал вивернутий усередину й обпалений салон. Якби в момент влучання там знаходилася людина, наслідки були б фатальними.
Наступний виїзд в Урожайне для ДіДжея теж виявився непростим: цього разу в авто влучив міномет, і на щастя, осколки не пробили броню та застрягли в корпусі. Снаряд пошкодив колеса, але особовий склад залишився цілий. Після нетривалого ремонту “Козак” повернувся в стрій і продовжив виконання бойових завдань.
«Окремої поваги заслуговують бійці ремонтних бригад, які в полях, без потрібного устаткування буквально з нічого роблять дива і ставлять на ноги нашу техніку», — зауважив Андрій.
Зараз ДіДжей на ротації у Харківській області, де його досвід дуже допомагає. На першому ж завданні його авто отримало одразу три прямих влучання FPV, але завдяки холодному розуму і сталевим нервам боєць продовжив рух і не почав панікувати. Знову пощастило, що в салоні нікого не було, оскільки водій і помічник їхали забирати БК і продукти. Бійці виконали завдання і повернулися неушкодженими.
Гвардієць збирається служити стільки, скільки буде потрібно, і планує повернутися до своєї рідної школи після нашої Перемоги!
Раніше АрміяInform повідомляла, що Сили оборони показали кадри навчань маневреної оборони.
