Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Вперше Пух побачив ворога у себе вдома, поблизу селища Макарова, що на Київщині. Після Бородянки вони були наступними, хто зустрів ворога. Потім два тижні в окупації та три спроби виїхати з рідного дому.
Дану історію розповіли у Національній гвардії України.
На початку широкомасштабного вторгнення гвардієць з братом ходили у варту, як тероборона. 28 лютого у Макарівку зайшла перша колона ворожої техніки у кількості понад 300 одиниць, 111 з яких були танки. Пух не розгубився з братом і одразу бігли, тихо сиділи і рахували техніку, а згодом через старосту передавали дані про кількість.
18 березня 2022 року Пух був вже у війську. Після побаченого на власні очі не міг не прийти. Наразі він у складі 2 Галицької бригади Нацгвардії України виконує завдання на Покровському напрямку. Він не тільки піхотинець, а й медик у своєму підрозділі. Має не тільки відбивати штурми, а й надавати медичну допомогу побратимам. Неодноразово під час пересування між позиціями по ньому працював ворог із різної зброї.
«Нас попросив ротний, щоб ми, ідучи на заміну, прийшли через позицію, де наших хлопці потравили газами. Ти розумієш, що там твої хлопці сидять, і тим більше ти медик, їм потрібна допомога, і ти просто робиш, тому що це твоя робота. Їх дуже сильно крили, дуже сильно. Арта, міномети, дрони, там жах творився на тій позиції. Котик, позивний товариша, приніс пак води. Ми хлопців водою відпоїли, повідмивали. Поки чекали евакуації, поналетіли дрони. Давай, нас «кошмарити». Попросили очі в небо. І тут якраз починається контакт. Ми з побратимом вибігаємо, починаємо потроху хлопців прикривати. Хлопці відійшли, слава Богу. Ми потроху почали відходити на іншу позицію», — згадує захисник.
Пух розповідає, що якщо ворог помічає позицію, він за два-три дні її розбиває. Тоді у хід іде все: гази, fpv, артилерія, скиди. З однієї з таких позицій його витягнув побратим із ЗСУ.
«Якщо твої хлопці потрапляють, варіантів небагато. Мусиш бігти і допомагати. І ось так само, що Льошка (побратим із ЗСУ – авт.) за мною повернувся. Таке трапляється дуже часто. Якщо по факту брати всю цю війну, то вона, мабуть, на цьому і тримається. На удачі, на братерстві. Є задача, яка б вона не була, ми стараємося її виконати. Тим більше, що там наші побратими, наші хлопці. Тобто, якщо не ти, то хто? Перехрестився, що називається. Повірив ще раз у фортуну і побіг», — доповнює Пух.
Раніше АрміяInform розповідала історію артилериста «Бена», який проміняв Данію на Caesar.
