За своїм змістом вони різняться настільки гранично, що свідчать про два цілковито протилежні, абсолютно несумісні між собою світогляди. Українське «Ніколи знову!» постало…
Про те, що добре знаний на світовому ринку озброєння ЗРК IRIS-T став на озброєння підрозділів ППО ЗСУ, АрміяInform свого часу повідомила чи не однією із перших. Даний зенітний комплекс від німецьких зброярів на бойовій практиці довів свою ефективність. Напевне і цей факт спонукав виробника даного обладнання розширювати напрямки його застосування.
Про деталі новацій від компанії Diehl Defense з ФРН репортер АрміяInform розпитав відомого дослідника озброєння, доктора історичних наук, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука:
— Відразу зазначу, що підстави для розширення напрямків застосування ЗРК IRIS-T цілком достатньо. Комплекс показує феноменальну результативність: за інформацією фірми-виробника «Діль Дефенс» з жовтня 2022 року до червня 2024-го у небі України ЗРК IRIS-T уразили понад 240 цілей з ефективністю 100%. Тобто, кожна випущена ракета влучила у ціль!
Не дивно, що німецька фірма намагається повною мірою використати цей успіх для розширення присутності на світовому оборонному ринку.
— То куди спрямували свої погляди німецькі інженери і конструктори з Diehl Defense?
— Серед останніх пропозицій — «маринізований» варіант комплексу IRIS-T SLM. Принагідно зазначу, що цей варіант ракети відрізняється від базового IRIS-T SLS.
— І чим саме?
— Принаймні тим, що у морському варіанті наявна лінія передачі для корекції траєкторії на початковій та середній ділянках польоту, а також інерційною навігаційною системою з корекцією за сигналами GPS.
Крім того, діаметр стартового прискорювача збільшений із 127 до 152 мм, збільшена і його довжина. Завдяки цьому максимальна дальність пуску зросла з 12 до 40 км, а висота ураження цілей — з 6-8 до 20 км.
— Більшість провідних світових виробників озброєння не обмежуються у продукуванні оборонних засобів лише підприємствами, а головне — здобутками інженерів у межах територій власних держав. Здається, у процесі, як ви зазначили, «маринізації» IRIS–T, не обійшлося без такої собі «інтернаціоналізації» даного проєкта?
— Фірма «Діль Дефенс» пропонує використовувати IRIS-T SLM з установок вертикального пуску Mk 41 — американського виробництва. Вони дуже розповсюджені на флотах багатьох країн, у тому числі й німецькому. Тут доведеться конкурувати з ракетами середньої дальності, вже інтегрованими з Mk 41 — американською ESSM і британською CAMM-ER.
— І маючи таких серйозних суперників німці таки не побоялися вийти на ринок зі своєю пропозицією?
— Справа у тім, як на мою думку, що німецька ракета вигідно відрізняється меншими габаритами. Ви можете побачити це у порівняльній таблиці.
— Проте в кожної із цих ракет є як свої виграшні моменти і, можливо, певні застереження…
— Про «габаритні» моменти німецького комплексу я сказав. Але є одне «але»: нині існуючі варіанти IRIS-T (включно із SLM) мають нерозкладні крила і оперення. Це означає, що німецьку ракету, на відміну від американського і британського конкуретів, не вдасться розташувати у «квадпаках» — тобто, по чотири ракети в одній стартовій комірці.
Враховуючи відносно невелику (порівняно з американськими кораблями) кількість модулів Mk 41 на європейських фрегатах, цей недолік може стати критичним.
— Тобто подальші перспективи морського варіанту IRIS–T виглядають примарними?
— Я б не казав так однозначно. І ось чому. «Діль Дефенс» намагається бити його козирем: інфрачервоною ГСН (головкою самонаведення — Авт.) своєї ракети, що може стати у нагоді за умов активного застосування противником засобів РЕБ.
Однак у перспективі розробникам IRIS-T доведеться таки подумати над створенням варіантів ракети з розкладним крилом і оперенням.
— Не зважаючи на вже згадану вище «інтернаціоналізацію» світового ринку оборонних засобів, збройні сили кожної країни все-таки першочергово дотримуються правила «свій до свого по своє!».
— У Бундесмаріне ракети IRIS-T SLM можуть увійти до арсеналу фрегатів, обладнаних пусковими установками Mk 41 — існуючих (проєкту F124) і перспективних (проєктів F126 i F127). Вони б доповнили ракети ESSM і SM-2MR.
Першими ж IRIS-T SLM мають отримати нові фрегати проєкту F125. Німецький флот отримав чотири таких кораблі у 2019-2022 роках. Характерна їхня риса — недоозброєність: великі кораблі (водотоннажність 7200 т, довжина майже 150 м) несуть лише два ЗРК малої дальності RAM (крім артилерії та протикорабельних ракет). Щоправда, на цих фрегатах проєктом передбачили місце для установки в майбутньому модулів Mk 41 (перед носовою пусковою установкою модуля RAM).
— Але, здається там при проєктуванні виникла ледь не кумедна ситуація?.. І як вийшли з неї?
— Та, дійсно, була халепа! Це місце, зрештою, зайняла значно потрібніша річ: тренажерний зал! Тож була запропонована альтернатива: контейнерний варіант, коли в стандартному контейнері розташовується восьмизарядна пускова установка IRIS-T SLM.
При цьому у похідному положенні пакет транспортно-пускових контейнерів розташовується горизонтально, а у бойовому — піднімається вертикально. На F125 можна встановити два таких контейнери.
Інтеграцію IRIS-T SLM з цим типом фрегатів спрощує і те, що головний сенсор F125 — це радар «Хенсольдт» TRS-4D, такий само, як і в наземному комплексі IRIS-T SLM (тільки на кораблі використовуються чотири нерухомі антени, а в наземному варіанті — одна поворотна).
Такий же контейнеризований варіант пропонувався і Греції в модернізаційному пакеті для фрегатів MEKO 200HN, але цей проєт не був схвалений.
— Але плани — планами, а що відбувається на практиці?
— Дісно, наразі перспективи морського варіанту IRIS-T SLM видаються досить туманними. Час покаже, чи вдасться йому пробитись на ринок, розштовхуючи конкурентів.
Та все ж, думаю, у «Діль Дефенс» є непогані шанси — враховуючи те, що фірма веде розробку нових варіантів IRIS-T: IRIS-T SLХ з дальністю дії 80 км і досяжністю за висотою 30 км та IRIS-T HYDEF (відповідно, 100 і 50 км), орієнтованого на боротьбу з гіперзвуковими цілями.
«Маринізація» цих варіантів дозволить «Діль Дефенс» запропонувати потенційним покупцям комплексне рішення — багаторівневу систему ППО морського базування.
До речі, якщо вам цікавлять історії українських захисників та інший цікавий контент про військову справу — підпишіться на сторінку АрміяInform в інстаграмі.
