Попри належність до винищувачів четвертого покоління та наявність у бойовому строю Ізраїлю сучасних F-35 і F-15, саме F-16I Sufa виконують левову частку ударних місій:…
Про створення нової системи психологічного відновлення військовослужбовців, особливості роботи з військовими, які повернулися з полону, підготовку фахівців та навчання спеціалістів-психологів кореспондент АрміяInform запитала у керівниці Управління психологічного забезпечення Міноборони Валентини Оболенцевої.
— Пані Валентино, кілька годин тому у вас була зустріч з рідними військових, які повернулися з полону. Які ви для себе виклики побачили після спілкування з ними?
— Я не можу про це говорити в деталях. Але зараз стоїть найперше питання якнайшвидшої розбудови комплексної послуги: медичної допомоги, реабілітації і реінтеграційних заходів у одному з регіонів центральної України. Нам треба підготувати фахівців, які будуть працювати з поверненими з полону.
Це дуже чутлива тема і дуже чутлива історія. Практика засвідчує, що в роботі з нашими хлопцями та дівчатами важливе значення має ставлення до них персоналу і професійність роботи. В першу чергу це стосується емоційно-психологічної складової. Тому це дуже важливо: створити якісний сервіс для військовослужбовців.
— Розкажіть про себе і свій попередній досвід професійний.
— Маю медичну освіту, працювала лікарем. Потім понад п’ять років працювала в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Тому поняття «права людини» для мене — не порожнє слово і саме ці слова стали для мене по життю червоною лінією і свого роду стержнем життєвим.
Потім я пішла реформувати систему охорони здоров’я, коли лиш стартували ці процеси — з 2018 року. Ми запустили та зафіксували докорінні зміни в підходах до фінансування системи охорони здоров’я, а пацієнти відчули свої права.
Працювала також в недержавному секторі — це, зокрема, були міжнародні проєкти, в тому числі з розбудови реабілітації у сфері охорони здоров’я.
Потім настав час, коли мене покликали в команду реформ в секторі оборони. І це — набагато складніша і відповідальніша робота, ніж всі мої попередні досвіди. Бо я несу відповідальність за зміни, і маю розраховувати ризики, на що ці зміни можуть вплинути.
Для мене зміни здійснюються, найперше, для людини. Якщо ми говоримо про систему Міноборони — то це військовослужбовець. Саме заради них ми та робимо ці зміни.
Якщо військовослужбовець лікується в лікарні — то він пацієнт. Якщо він потребує психологічної допомоги — то він по суті військовослужбовець-клієнт.
Не так давно я пішла на військову службу. Нинішня моя служба — для того, щоб зберегти життя і ментальне здоров’я військовослужбовця, щоб максимально зберегти людський капітал у військах. Людина — це те, що найскладніше відновити. Дрон ми можемо відремонтувати або купити новий, а людину — реабілітувати та відновити, в тому числі — відновити психологічно значно складніше.
Банально: щоб людина стала дієздатною треба 18 років. Відтак, ми не маємо права витрачати людський капітал бездумно. Навпаки, потрібно робити все, що розв’язувати проблеми ментального здоров’я на початковому етапі, коли для цього іноді достатньо мінімальних зусиль, коли необхідно забезпечити військовослужбовця психологічною підготовкою для само та взаємодопомоги. Для цього ми маємо вибудовувати не тільки психологічну систему якнайкраще, а й всі системи в комплексі: медичну, психологічну, соціальну.
— Психологічна підтримка у ЗСУ. В якій системі координат ми знаходимося зараз, говорячи про цю тему?
— Наразі ми здійснюємо аудит, щоб зрозуміти, що це за система, хто в ній на посадах, хто ці фахівці, яка у них освіта. Ми розуміємо які знання та навички має мати фахівець-психолог для надання психологічної допомоги військовослужбовцям, в тому числі після участі в бойових діях. Наразі я не впевнена, що психолог із вищою освітою є якісним психологом. І це дуже складний компонент, в якому багато складових — освіта, досвід, готовність якісно виконувати свої обов’язки, мотивація. Тому зараз наша система координат — визначити, де ми взагалі перебуваємо, що нам потрібно, що треба для освітніх закладів. Нам треба моніторити якість навчання та підготовки психологів. Адже тут мова йде не стільки навіть про те, що такий спеціаліст не зможе допомогти. Недостатня фаховість у психологічній допомозі може дуже і дуже нашкодити.
— Тобто, ми знаходимося біля підніжжя гори?
— Грубо кажучи.
— За 10 років війни що досі не вдалося впровадити, але треба було б на вчора, на вашу думку? Що кричуще потрібно, зважаючи на виклики широкомасштабної війни?
— Ці зміни мали почати впроваджуватися ще тоді, коли Україна стала незалежною державою. Для мене як представника системи оборони важливо, щоб бійці, які пережили психотравмуючу подію, якнайшвидше відновлювалися — але якісно відновлювалися, і могли знову повертатися у військо і виконувати бойові завдання .
Тому що ми зараз дуже багато отримуємо не готових до бойових дій військовослужбовців, але які, проте виконують бойові завдання. І через такий підхід можуть наступати незворотні психологічні процеси для людей.
У нас є кілька етапів для змін. Починати треба з самого початку. Наприклад, коли людина заходить на військову службу — вона проходить психологічний тест в ТЦК та СП, який треба адаптувати до нових реалій. Щобільше, його результати потрібно використовувати надалі не за формальним принципом. Вже на цьому етапі маємо розуміти, що це за людина, де вона найкраще може проявити себе, в яких родах військ тощо.
— У межах БЗВП планується впровадження навчання ще й психологічного, з ваших слів. Розкажіть, будь ласка, детальніше, про що йдеться, скільки часу на це потрібно?
— Таке навчання є, просто треба робити контроль якості психологічної підготовки. Стандарт треба, по-перше, дещо оновити, трохи розширити, удосконалити інструменти для підготовки. Сьогодні у нас була нарада у Заступника Міністра і всі погодилися, що психологічний компонент під час БЗВП — важливий, тому що це підготовка до бою, до служби в умовах постійного стресу.
Наші військовослужбовці, які виходять з БЗВП, мають мати наснагу, натхнення і спроможність виконувати бойові завдання. Мотивація і готовність стикнутися з реальністю, яка виходить за межі звичного цивільній людині досвіду, є дуже важливими.
Тому нам треба включитися і в базову військову підготовку, переглянути психологічний компонент і контролювати його.
— А хто буде проводити таке психологічне навчання в навчальних центрах?
— Підготовлені інструктори. Найперше, ми маємо провести навчання для інструкторів. Їх теж треба відбирати, навчати, готувати… І цьому нам готові допомогти іноземні партнери, які мають відповідні методики та досвід. Ми маємо також контролювати й психологічний стан самих інструкторів. Адже ці люди також вигорають, втрачають мотивацію тощо.
— Розкажіть детальніше про пілотний проєкт комплексного відновлення військовослужбовців, який ви анонсували напередодні. Чому це правильно і корисно — і що було досі?
Зараз ми розробляємо механізм, щоб послуга відновлення повністю відповідала потребі військовослужбовця, який її отримує і виконання контролювалася замовником — Міноборони. Мова йде, в першу чергу, про стандарт, якість та доступність.
Йдеться про програму за якою військовослужбовці, які брали участь в бойових діях і потребують відновлення, відправляються на 14 днів в заклади за межами системи Міноборони, де з ними працюють фахівці, в тому числі обов’язково військові психологи. За бажанням, воно може бути з родинами або без — це вже більш етичне та персональне питання.
У нас немає ані часу, ані можливостей будувати відповідні відновлювальні зони чи модернізувати існуючі санаторії. Тому ми пішли по системі, яка довела свою ефективність в цивільному секторі охорони здоров’я. Ми будемо купувати таку послугу у спроможних закладів, які можуть виконати вимоги для надання послуги з психологічного відновлення. Так, ми будемо їх тестувати, перевіряти, стандартизувати. Ми будемо залучати та навчати цивільних психологів, які будуть працювати разом із військовими фахівцями. Важливий момент — така послуга буде надаватися за єдиною, розрахованою ціною. У системі охорони здоров’я є чіткі тарифи, які затверджені постановою Кабміну, інших тарифів не може бути і вимагати якісь гроші додатково з військовослужбовця, який на відновленні — заборонено.
Такий підхід унеможливить будь-яку корупцію.
А взагалі, в ідеальному світі, я це бачу ще з додатковою рекреаційною зоною, де є басейни, є елементи реабілітації, де працюють фахівці із колосальним досвідом. Будемо пробувати створити таке середовище, наскільки це можливо. Але поки в нас стоїть завдання запустити систему і надати спочатку психологічне відновлення, але щоб цей пакет був ефективний, який допоможе Захисникам і Захисницям повернутись у стрій.
— Відомо, що цей пакет послуг з психологічного відновлення військовослужбовців має запрацювати восени. Такі послуги можуть отримати всі? Чи лише поранені?
— Всі, хто потребують психологічного відновлення. В першу чергу, як я вже говорила, це військовослужбовці, які отримали психологічні травми у бойових діях. Це не залежить від поранення. Ті, хто поранені і перебувають в госпіталях, ті мають отримувати медичну реабілітацію.
У медичній реабілітації працює психолог або клінічний психолог. Це теж важливий компонент, тому що для всіх поранених (не тільки в реабілітації) потрібно, щоб їх супроводжував психолог. Тому що ментальне здоров’я і фізичне здоров’я по суті — нероздільні.
— Такі послуги від військових будуть платними?
— Для військовослужбовців — безкоштовно. Це буде відбуватися за кошти Міноборони.
— А хто буде визначати потребу військового в такому відновленні?
— Психологи після того, як підрозділ виходить з активних бойових дій. Коли бригада виходить на відновлення, з бійцями працює група контролю бойового стресу. Вони, в тому числі теж мають направляти на це відновлення.
— Коли, за вашими прогнозами, перший військовий зможе скористатися таким пакетом послуг?
— Наразі ми плануємо «пілот пілота» цього проєкту за домовленістю з органами місцевого самоврядування. Вони перші кілька груп відпрацюють в декількох місцях за власні кошти громад. І це, я думаю, буде вже десь у жовтні. Для нас важливо зараз налагодити програму, відпрацювати «вузькі місця» та виправити їх, напрацювати базу фахівців.
— Ви анонсували, що Міноборони розширить кількість реабілітаційних центрів для військових, що повернулися з полону. Скільки таких центрів маємо зараз — і що отримаємо після розширення?
— Розпочну з того, що цього року нашою командою вперше запущено проєкт Міноборони по реінтеграції та наданню медичної допомоги військовим, що повернулися з полону на власних потужностях. І зараз ми працюємо над його розширенням, розбудовою реабілітації для цієї категорії людей.
Одна з основних проблем із якими ми зіткнулися — це обмежений ресурс фахівців. Ми розуміємо, що багато лікарів виїхало за кордон. Чи є у нас спроможність робити кілька центрів і набрати туди фахівців? Я зараз не впевнена.
На даний час ми розбудовуємо один великий центр, де зібрати фахівців, навчити їх та створити потужну базу. Це не так просто, як здається — фахівців з реабілітації й в цивільному світі не так багато фахових…
Наразі працюємо над розширенням такого центру в одній з областей в центральній Україні. Ми розраховуємо, що найближчим часом такий центр набуде спроможності приймати одномоментно сотні людей.
При цьому всім їм буде надаватися фахова комплексна допомога за єдиним стандартом, який буде враховувати всі нюанси. Наші Захисники та Захисниці проходять через справжнє пекло в полоні. І нюансів дуже і дуже багато.
— Управління, яке ви очолюєте, створене лише в травні. З яким найбільшим викликом на цій посаді ви зіткнулися? Його вдалося подолати?
— Нам сьогодні бракує фахівців, які готові вже працювати і які розуміють державні процеси. Потрібні не тільки психологи, але й цифровики, юристи, менеджери державних процесів, бізнес-аналітики. Працюємо над цим.
— Що для вас буде перемогою в російсько-українській війні?
— Я б дуже хотіла, щоб ми перемогли так, щоб ворог більше не встав з колін…
