Про обмін полоненими і співпрацю з ООН, про Міжнародний Комітет Червоного Хреста і права військовозобов’язаних та чимало іншого кореспондентка АрміяInform запитала в Уповноваженого Верховної Ради…
Воєнно-політична обстановка та геополітична ситуація навколо нашої держави достатньо серйозно впливають на розвиток подій у російсько-українській війні. Про неоімперську політику росії, яка марить планами відновити себе в статусі «великої держави», вибори президента в США, підтримку рф від Китаю та Ірану, а також про ситуацію на Близькому Сході АрміяInform розповів воєнний експерт Петро Черник:
Про пошук формули виходу з активної фази війни
«Світ дуже глобалізований, де кожна з країн має свої інтереси. рф нападом на Україну зробила спробу відновити «статус наддержави». рашисти хочуть значно розширити свій геополітичний вплив у світі та Європі, зменшити роль США та НАТО. Без захоплення України це неможливо. Навіть ленін говорив, що втратити Україну — це те саме, що втратити голову.
Де ми зараз перебуваємо в цій війні? На мій особистий погляд, середину ми вже прийшли. Тільки я не можу конкретизувати, де ця середина. Чи була вона вже минулого літа, чи осені, а може, це ще якийсь інший проміжок часу. Чому я так вважаю? Тому що є всі головні ознаки того, що пошук формули виходу із цієї фази війни, я дуже коректно висловлююся, почався.
Що є аргументом для моїх міркувань? Перше, це велика мирна конференція у Швейцарії, яка відбувалася у червні поточного року. У ній взяли участь понад 80 країн. Безпрецедентне явище з часів Другої світової війни, нічого подібного з того часу не було.
Другий аргумент, візити велетенської кавалькади дипломатів, європейських та українських, до Китаю. І ціла низка дуже специфічних заяв лідерів різних впливових країн, наприклад, президента Туреччини Ердогана. Він заявив, що готовий бути посередником між росією і Україною у завершенні цієї фази війни. Канцлер Німеччини Олаф Шольц також відрефлексував кілька тижнів тому, що, мовляв, він готовий розмовляти з путіном.
Це означає, що пошук формули почався. Він обов’язково буде фіналізований. На мій особистий погляд, це відбудеться наступного року.
Про вибори в США
Дуже багато буде залежати від того, хто переможе на виборах президента США. На цю хвилину, з невеличким відривом, Камала Гарріс має більш позитивну динаміку, аніж Дональд Трамп. Але все може вирішитися буквально за одну ніч, тому що американська виборча система дуже специфічна.
Йдеться про колегію виборщиків США. Вони, як правило, не порушують волю тих людей, які так чи інакше голосують, але винятки можуть бути. Альберт Гор виграв вибори у Джорджа Буша-молодшого, але виборщики проголосували по-своєму. Так само і Гілларі Клінтон у 2016-му на виборах взяла верх над Трампом, але знову виборщики проголосували по-іншому.
Тому, справді, визначальним буде, хто сяде в крісло президента США. Хочу висловити персональну позицію і дещо розвіяти страхи перед можливим обранням Трампа. Він зараз сильно рефлексує, що от, мовляв, стану президентом і за три дні «закінчу війну». Керівництво США регулюється системою стримувань і противаг, яка визначена конституцією Сполучених Штатів. Тобто є баланс сил. Не забуваймо, що Трамп уже раз був президентом США. І агресія рф проти України вже тривала, хоча й не повномасштабна.
Якихось аж надто великих реверансів у бік росії чи путіна не було. А були санкції для блокування будівництва газопроводу «Північний потік-2».
Плюс американський скраплений газ масово пішов до країн Євросоюзу. А це однозначно потужний удар по російській федерації. Є ще інтереси найпотужнішого у світі воєнно-промислового комплексу США. Там практично все перебуває на 99% у власності приватних фірм. General Dynamics, McDonnell Douglas, Northrop Grumman, Lockheed Martin відчули смак дуже великих грошей. Я впевнений, що власники цих стратегічних підприємств США знайдуть ключі до серця навіть таких персоналій, як Трамп.
Про ситуацію на Близькому Сході
Треба розуміти, вісь зла прокреслена. До неї точно увійшли росія, Північна Корея, Китай і Іран. Особливо на ситуацію на Близькому Сході впливає Іран. Там ще з 1989 року склався теократичний режим на чолі з аятолами. Вони мають есхатологічне бачення світу, тобто справді готові під прапорами Аллаха палити світ ядерними катастрофами. І навіть, попри санкції, побудувати доволі непоганий воєнно-промисловий комплекс.
«Шахеди» — доволі успішний приклад тому. Підтверджено також, що іранці забезпечили росіян артилерійськими боєприпасами до 122-мм та 152-мм калібру.
За даними західних ЗМІ, росія нібито вже отримала або ось-ось отримає від Ірану кілька сотень балістичних ракет Fath-360. Бойова частина ракети — 150 кг, дальність польоту — до 120 км. Але є й інша інформація, що там нібито призупинили процес передачі цих ракет. Американці зараз дуже сильно включили важелі впливу в частині ядерної угоди з Іраном. Не забуваймо, що на рахунках світових банків лежить заморожених 150 мільярдів доларів від нафти, які належать Ірану.
Чи можливий потенційний удар Ірану по Ізраїлю? Цього року Іран вже здійснив масований комбінований ракетно-дроновий удар по Ізраїлю. Але після цього ескалації не відбулося.
Зараз Ізраїль атакує обʼєкти «Хезболли» в Лівані, згадаймо про унікальну «пейджерну» операцію. І чомусь Іран не поспішає надавати своїм ліванським проксі більшу підтримку, аніж вони можуть собі це дозволити.
Про роль Китаю та Курський плацдарм
Позиція Китаю також буде залежати від виборів у Білому домі. Вони грають хитро і не поспішають. Не забуваємо, що китайці далеко не є справжніми друзями російської федерації.
Вони мають дуже давню і тривалу «історію взаємовідносин» з росією ще із середини XIX століття. Два принизливі для китайців договори — Айгунський і Пекінський. Тоді територія по Амур’я перейшла до москви. Китай був ослаблений Опіумними війнами, і російська імперія цим, звісно, скористалися.
Китайці грають свою стратегічну гру, борються за наступний світовий уклад і хто там буде відігравати головну роль.
На цю хвилину Китаю було б дуже вигідно, щоб лінія бойового зіткнення російсько-української війни заморозилась. Але допоки існує Курський плацдарм, прямо зараз все так не зупиниться. Насправді питання Курського плацдарму буде вирішальними у точці потенційних переговорів та як буде промальовуватися потенційна лінія розмежування.
В історичному контексті Україна перемогла
— росіяни знищили Ялтинсько-Потсдамську систему міжнародних відносин. Формування наступної системи відбуватиметься в інший спосіб, можливо, навіть не в силовий. Але є нюанс, все буде сильно залежати, який ця система, власне, матиме вигляд. Зараз приблизно з понад 200 країн на планеті дві третини — це країни-автократії, тільки одна частина — країни-демократії.
Але найважливіше все ж таки: у великому історичному контексті ми вже перемогли росіян. Чому? Українська державність утрималася. Для московського імперіалізму, для російської ідентичності незалежна Україна — це явище як таке взагалі не прийнятне. А ми є, ми існуємо. Це перемога. Вперше маємо повноцінну підтримку всього цивілізованого світу.
Дуже люблю історичні паралелі. На початку XX століття Україна мала щонайменше п’ятеро ворогів. Друге — наші міжусобиці, відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім’я загальнонаціональних інтересів. Плюс несприятлива міжнародна ситуація.
Цього разу ми боремося не за відновлення Української держави, зараз боремося за її утримання.
Про воєнний бюджет рф на 2025 рік
Навіть якщо настане якесь перемир’я і росіяни після призупинення бойових дій підуть на передишку, вони використають цей час для посилення власного воєнного потенціалу. Підкреслю, наступна фаза російсько-української війни — неминуча.
Наступного року кремль запланував у бюджеті найбільшу суму з часів радянського союзу — більше ніж 140 мільярдів доларів. Це фактично третій воєнний бюджет серед усіх країн світу, 6,5% ВВП. Більше було тільки у 80-х роках в радянському союзі, який добігав до 15%. Тому наступна фаза цієї війни — неминучість і лише питання часу.
Як вона складається, на чию користь? Упевнений, що рано чи пізно, коли московський імперіалізм почне сипатися по-справжньому, ми обов’язково відіб’ємо всі свої території”.
