Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
Профільна команда на чолі із заступником Міністра оборони України Станіславом Гайдером презентувала піврічний план ключових кроків у реформі оборонної інфраструктури під час засідання Ради донорів інституційних реформ за участі представників 25 країн та міжнародних організацій.
Про це інформує 23 вересня Міністерство оборони України.
«Відповідно до сформованого бачення цільової структури Міністерства оборони України та результатів функціонального аудиту, інфраструктурний напрямок має зазнати трансформації», — зазначив Станіслав Гайдер.
Заступник Міністра нагадав, що його команда розпочала опікуватись цим блоком півтора місяця тому.
«Ми розглядаємо інфраструктуру як одну з ключових складових наших спроможностей, яку необхідно розвивати. Маємо чітке розуміння, що робити протягом наступних шести місяців та як трансформувати цю сферу», — розповів Станіслав Гайдер.
За його словами, вже триває робота за ключовими пунктами трансформаційних процесів в оборонній інфраструктурі. Серед них:
Єдині пріоритети розвитку
В умовах війни, зокрема постійних ракетних ударів противника, розбудова необхідної військової інфраструктури для розміщення особового складу, техніки має критичне значення.
Базуючись на підходах країн-членів НАТО, сформовано рішення про формування на базі одного з підрозділів Міноборони функції розвитку військової інфраструктури.
Ця функція буде розбудована протягом найближчих двох місяців. Наше завдання — до початку нового бюджетного року визначити чіткі пріоритети та напрями фінансування оборонної інфраструктури під час війни.
Усунення дублювань, оптимізація адміністративних структур та витрат
До кінця року буде запроваджено низку організаційних змін, які дозволять прибрати дублювання у виконанні функцій за напрямом інфраструктури. Адміністративні структури, які наразі займаються питаннями організації будівництва в Міноборони, будуть суттєво скорочені без втрати потенціалу.
З 1 січня 2025 року закупівлі вторинного житла, модульних конструкцій, устаткування та окремих інших предметів Міноборони на загальну суму в кілька мільярдів гривень будуть передані Державному оператору тилу. Результатом цих дій стане вивільнення істотного фінансового ресурсу.
Аудит будівництва
Вперше в Міноборони буде проведено всеохоплюючий аудит військових об’єктів незавершеного будівництва. Протягом найближчих 4-6 місяців МОУ здійснить інвентаризацію усіх чинних та заморожених проєктів, аби сформувати цілісне бачення, як ефективно витратити кошти за цим напрямом у 2025 та наступних роках.
Складовою цього бачення буде стратегічний план управління об’єктами незавершеного будівництва.
Житло для військових
Міноборони змінить підхід до забезпечення військових житлом. Замість багаторічних проєктів будівництва буде запроваджено зрозумілі та прозорі фінансові механізми, фінансову підтримку для отримання житла. Концепцію таких змін уже сформовано, розпочалося його обговорення з фінансовими установами, неурядовими організаціями.
Прозорість
Для створення прозорого електронного обліку земель і будівель Міноборони ведеться робота над відповідною ІТ-системою. Прототип такого рішення вже створено, до кінця року очікуються перші результати впровадження електронного обліку.
Ефективне управління та експлуатація інфраструктури
Розпочато роботу над створенням цивільної агенції нерухомості, яка на комерційних принципах буде управляти землями та іншою нерухомістю. За основу роботи такої агенції взято приклади країн-членів НАТО.
Для економії витрат на експлуатацію інфраструктури вже розпочато реалізацію окремих пілотних проєктів енергоефективності. Однак потрібною є комплексна політика та реалізація спільних проєктів енергоефективності. Ведеться робота над започаткуванням партнерського проєкту за цим напрямом.
Спільні з партнерами інфраструктурні проєкти
Під час війни пріоритетом у співпраці з партнерами було і буде озброєння. Разом з тим, предметом обговорення є також спільні проєкти за напрямами будівництва, відновлення (реконструкції) об’єктів оборонної інфраструктури на кшталт закладів охорони здоров’я, військових навчальних закладів тощо.
Базою таких спільних проєктів можуть стати також двосторонні безпекові угоди, укладені з країнами-партнерами. Реалізація спільних проєктів дозволить посилити спроможності Сил оборони як для воєнних потреб, так і потреб розвитку.
