Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Майор Артур Олефіренко пройшов шлях від механіка-водія до командира танкового батальйону. На початку широкомасштабного вторгнення захищав Чернігів. А після того воював практично на всіх ділянках фронту.
Про епізоди бойової роботи танкістів у широкомасштабній війні, а також про підготовку підрозділу майор ЗСУ розповів кореспонденту АрміяInform.
В одному з боїв знищили російський танк Т-72Б і взяли у полон російського майора щьоткіна
Наразі Артур Олефіренко командує танковим батальйоном 1 окремої танкової Сіверської бригади. Свій бойовий шлях він почав ще у 2014 році. Тоді служив механіком-водієм та воював проти росіян під Луганськом. Згодом вирішив стати офіцером і вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2019 році після закінчення вишу прийшов на посаду командира танкового взводу в 1 окрему танкову Сіверську бригаду.
— Всю службу — від командира взводу до командира батальйону — служу в Першій танковій і цим пишаюсь! — говорить Артур Олефіренко.
На початку широкомасштабного вторгнення рф до України Артур Олефіренко командував танковою ротою. Вони були на кордоні з Білоруссю. Але згодом отримали наказ відійти до Чернігова і зайняти там оборону. Перша танкова боронила місто разом з 58 бригадою імені Гетьмана Виговського, яка билась на підступах до Чернігова.
В Артура Олефіренка тоді була група з чотирьох танків Т-64БВ. Працювати доводилося майже цілодобово. Запам’яталися величезні колони російської техніки і відпрацювання танкістів по противнику.
В одному з боїв Артур знищив російський танк Т-72Б, а також ворожу БМП. Бойова машина піхоти згоріла разом з екіпажем та десантом. А екіпаж танка вдалося взяти в полон. У цьому танку був командир танкового батальйону 35 окремої гвардійської мотострілецької бригади зс рф майор леонід щьоткін.
Екіпаж щьоткіна встиг відзначитися тим, що обстріляв житловий будинок у Чернігові, за що російського майора згодом засудили до 11 років позбавлення волі.
— Після втрати командування бойовий запал росіян кудись зник, і наступ вдалося зупинити, — згадує Артур Олефіренко.
За оборону Чернігова на той момент капітан Артур Олефіренко — командир 8 танкової роти 3 танкового батальйону — отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Чернігова» і орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Під Лисичанськом та Лиманом спалили багато російської бронетехніки
Після боїв за Чернігів рота пройшла відновлення та отримала танки «Булат». І знову у бій. Воювали майже на всіх ділянках фронту — під Харковом, в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях.
— Найбільше закарбувалися у пам’яті бої за Лисичанськ та Лиман. Тоді ми працювали разом з десантниками 25-ї та 81-ї бригад. Там рота підбила велику кількість російської техніки — палили російські БМП-2 і танки, — згадує Артур Олефіренко.
У 2024 році він прийняв командування вже танковим батальйоном.
— Як для командира, для мене головне — мотивація особового складу. Щоб танкісти розуміли один одного з півслова, щоб були дружні. Наш батальйон — це велика бойова сім’я. Старші воїни навчають новоприбулих, їм у цьому допомагає управління батальйону. І ми викладаємося на всі 100%. Буває, що у новеньких не все виходить одразу, але з часом надолужують, — говорить Артур Олефіренко.
За його словами, багато військовослужбовців батальйону, які були в боях, нагороджені як відомчими відзнаками, так і державними нагородами. Поповнення відбувається як за рахунок навчальних центрів, так і самі вони періодично підбирають собі танкістів. У будь-якому разі всі новенькі проходять навчання ще й в самому підрозділі.
— Для нас головне — вигнати ворога з нашої України, і щоб наші діти росли без війни, — додає Артур Олефіренко.
Фото автора та 1 окремої танкової Сіверської бригади
