Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, що українські військові в Курській області «бєз разбора расстрєлівают мірноє насєлєніє», «грабят магазіни» та, уявіть собі, — «воруют унітази»!
Особливого цинізму ситуації додає те, що у випадку із магазинами пропагандисти демонструють кадри, на яких саме солдати зс рф займаються звичною для них мародерською справою — тільки вже не в Україні, а у своїй «ісконній» Курській області!
При цьому представниця російського мзс марія захарова закликає міжнародні структури «нє закривать глаза на тєракти кієвского рєжима на тєріторії рф».
Ця типова для російської пропаганди тактика називається «віддзеркаленням». Пропагандисти висувають щодо України такі ж звинувачення, які ми висували свого часу до росії, зокрема щодо подій в Бучі. Тобто вони часто навіть не вигадують фейки, а банально копіюють інформприводи з українських новин. Пересічний росіянин, що споживає цю інформацію, охоче вірить їй, бо поводився б так само в чужій країні (в чому українці мали змогу неодноразово переконатися) — мародерив, розстрілював, ґвалтував…
Тому апеляція захарової до міжнародних структур зовсім безперспективна. Адже окрім голослівних звинувачень у злочинах, росіяни жодних доказів протиправних дій ЗСУ надати не можуть.
Саме росія систематично використовує терористичні методи ведення війни та порушує міжнародне гуманітарне право, тоді як Україна захищає свою територію та громадян від агресора. Щодо скоєних росіянами воєнних злочинів в Україні зібрано значну доказову базу, про них писали та пишуть як українські, так і незалежні світові медіа.
Тож «віддзеркалення» росіяни використовують насамперед для відвернення уваги від свого провалу на Курщині та неминучої поразки у війні, яку вони самі й розв’язали.
