Костянтин Філіпов — представник нового покоління офіцерів, які досвід і командирські навички набували безпосередньо в бойових діях. Полковник брав участь у визволенні Маріуполя від…
Рекрутингові центри української армії впродовж літа 2024 року стрімко відкривалися в містах України: і в обласних центрах, і в містах менших. Як тривав цей процес та чого очікувати від рекрутингової кампанії осені 2024 року? Яке місто показує найефективніший результат у контексті звернень людей до рекрутингового центру?
Які посади нині є найбільш затребуваними? Та зрештою — чи вирішують рекрутингові центри проблему браку людей у війську?
Про все це АрміяInform запитала під час бліцінтерв’ю в Уповноваженого представника Міноборони України з питань рекрутингу Олексія Бежевця.
— Трішки цифр: скільки маємо відкритих рекрутингових центрів станом на початок вересня? Які міста в планах?
— Мережа розвивається. Нині ми маємо 34 рекрутингові центри. Крайній відкрили в Умані, перед цим були Чернівці. У планах, звісно, є відкриття нових рекрутингових центрів. Як завжди, ми не анонсуємо місто: спочатку відкриваємо, потім про це говоримо. Але в процесі підготовки перебуває ще близько 10 таких центрів.
Наразі в нас буквально кілька регіонів лишилося в Україні, де ще не присутні центри. І в усіх цих регіонах тривають підготовчі роботи.
Причому йдеться не лише про обласні центри, а й районні, де місцева влада у співпраці з нами вирішила, що це доцільно зробити. Тому до кінця жовтня, максимум у листопаді, вже не буде жодного регіону України, де не було б центру рекрутингу української армії. Наприкінці осені їх буде мінімум 40, як я бачу наразі з динаміки.
Щодо статистики, то понад 16 тисяч осіб станом на початок вересня звернулися до рекрутингових центрів. Тобто всі ці люди отримали консультації. Так, є певна кількість людей, які не змогли підібрати вакансії з тих чи інших причин: або досить специфічні вимоги, або специфічний профіль відповідного кандидата, який може бути непридатний до військової служби чи ще якісь певні характеристики. Зрештою, частина визначає чи підходить кандидат на вакантну посаду і чи бажає частина бачити в себе людину з відповідними характеристиками.
Тому зараз ми ще й водночас запускаємо процес перегляду статусу цих кандидатів, яким не було підібрано вакансії, але які проявили ініціативу та добровільно вирішили долучитися до лав Сил оборони. Мета: додатково попрацювати з кожним, хто виявив бажання, але поки що не зміг стати військовослужбовцем.
У нас також триває активна комунікаційна кампанія, нині вона буде посилюватися у різних каналах: і зовнішня реклама, і онлайн-активності додаткові тощо. Інформаційний вплив відіграє роль, тому що висвітлення і комунікація з громадами дають нам приплив нових кандидатів, які цікавляться посадами у війську. Коли ці комунікаційні активності спадають, а нові інформаційні хвилі накочуються, то люди забувають, що є така можливість, і живуть у своїй інформаційній бульбашці.
Наше завдання — в цю інформаційну бульбашку обов’язково зайти і розповісти людям про унікальну можливість обрати посаду і частину самостійно. І потім допомогти зробити вибір, не проґавити шанс, бо мобілізаційні процеси тривають.
— Яке місто показує найефективніший результат у контексті звернень людей до рекрутингового центру?
— У нас є чотири таких міста: Київ, Львів, Харків і Запоріжжя. За всіма показниками — це лідери, хоча є і невеликі міста, наприклад, Шостка. Це невелике місто, яке класно організувало всі ці процеси, і в них є класні результати.
З точки зору ефективності роботи центрів навіть у невеликих містах — це вже однозначно плюс, вони роботу свою виконують, витрачаючи мінімальні ресурси та здійснюючи дуже важливі для держави функції. Так, нехай там працює навіть один рекрутер. Але якщо він рекрутує нехай 10 добровольців, вмотивованих на захист Батьківщини людей, — то це вже архікласно.
І якщо в невеликій громаді вже є така можливість, і людям допомогли — це важливо. Бо кожна людина — це окрема доля. І цю долю ми допомогли визначити та сформувати так, щоб людина себе знайшла в захисті Батьківщини.
— Який рекрутинговий центр і де було відкривати найскладніше з організаційної точки зору? Чи є опір місцевої влади в цьому процесі? А який регіон — найбільш френдлі?
— У нас прекрасні люди, і в кожному регіоні справді є своя специфіка (усміхається. — Ред.). Так, бувають нюанси під час відкриття. У когось різні стандарти, підходи в роботі, у бізнес-процесах, культурі спілкування тощо. Так, десь процеси відбувалися складніше, у когось — процеси йшли максимально швидко. Є центри, які ми відкриваємо буквально протягом тижня, а є регіони, де підготовка триває місяці.
І наче той самий результат, а зусиль, витрачених на цей процес, — у рази більше.
— Які ваші очікування-прогнози від рекрутингової кампанії осені 2024 року?
— Продовжуємо відкривати центри, по кілька на місяць. Можливо, буде відкриття щотижня. Зараз будемо бачити динаміку в міру готовності. Протягом наступних трьох місяців заплановано відкриття до 10 рекрутингових центрів.
Також плануємо одночасно активності онлайн: триває процес створення рекрутингового центру в режимі онлайн. Це модель рекрутингу, коли рекрутери будуть проактивно та виключно онлайн комунікувати з людьми та пропонувати їм ті чи інші вакансії в Силах оборони. Тобто йдеться про проактивну позицію центру: бачимо людину, яка шукає роботу, її резюме розміщене на сайті з вакансіями. І ми телефонуємо першими й пропонуємо службу в Силах оборони та посаду, яка максимально наближена до тієї посади, яку людина шукає.
Також до кінця вересня плануємо запустити гарячу лінію, щоб люди могли телефонувати, консультуватися, озвучувати скарги тощо.
Сподіваємося, що восени збережемо динаміку щодо звернень добровольців, і вона буде лише зростати.
Також ми хочемо забезпечити фізичний супровід кандидатів на всіх етапах оформлення до лав Сил оборони. Нині обговорюємо це з одним з рекрутингових центрів центрів ЗСУ, Наразідопрацьовуємо деталі, як це має працювати та який матиме вигляд.
Це робиться для того, щоб людина була спокійна, що поруч з нею є військовий, який «за руку» її проведе, умовно кажучи, по всіх кімнатах, допоможе зі всіма питаннями, які виникли: щодо ВЛК, оформлення документів, особових справ тощо.
І це буде військовий «у системі», який спілкується однією мовою з іншими військовими. От такий сервіс, ми сподіваємося, запустимо незабаром. Розпочнемо з Києва та області.
Крім того, готуємо підхід і до окремих категорій людей, які, наприклад, придатні до військової служби, але з певними обмеженнями. У таких людей нині є можливість долучитися до служби.
І от для таких військових ми опрацьовуємо механізм щодо створення переліку вакансій, де вони згідно із законодавством можуть служити, є частини, які готові таких людей до себе брати й забезпечити цим людям повернення фактично у військове життя. Ось така окрема ініціатива наразі теж опрацьовується.
Також у перспективі підемо далі. Можливо, почнемо з Києва: щоб людина, яка вирішила рекрутуватися, могла приїхати в Київ, їй буде забезпечено тимчасове житло та харчування, поки вона буде вирішувати організаційні питання. І фахівці їй допоможуть у ТЦК оформляти документи, і щоб вона у спокійному режимі поїхала в навчальний центр вчитися військової справи.
Крім того, нині закінчується погодження змін у нормативних документах, постановах Кабміну, які передбачать можливість військовим частинам безпосередньо напряму оформлювати до себе рекрутованого без участі ТЦК, на період воєнного стану. Це виняток для того, щоб максимально спростити процес потрапляння людини в армію. Сподіваюся, що до кінця вересня ці зміни будуть прийняті та набудуть чинності.
— Про яку кількість вакансій у Силах оборони говоримо станом на початок вересня?
— Згідно з даними нашої внутрішньої бази, це близько 4 тисяч вакансій. Плюс онлайн-база на чотирьох онлайн-платформах з пошуку роботи — ще близько 10 тисяч. Так, мозаїка вакансій у Силах оборони величезна. І якісний пошук дає класну конверсію: людина, яка звернулася і яка придатна до військової служби, може насправді знайти для себе хорошу вакансію.
— Які професії/посади нині є найбільш затребуваними?
— Щотижня бувають сплески щодо тих чи інших посад. Так, велика кількість заявок була, наприклад, на розвідку. Окремий період був, коли шукали посади артилеристи. Завжди актуальні — оператори БПЛА. Також мають попит штабні посади, діловоди, ІТ-сфера.
— Чи бували випадки, коли громадяни звертаються до рекрутингових центрів з метою підписати контракт, а не мобілізуватися?
— Так. На сьогодні таке співвідношення становить орієнтовно 40 на 60 або 60 на 40, показник коливається з місяця на місяць.
— Чи вирішують рекрутингові центри проблему браку людей у війську?
— Так, тенденція є. Ситуація суттєво покращиласяа (фактично — з кінця весни) з комплектуванням військових підрозділів. Так, людей досі не вистачає, але ситуація покращилася. Роль рекрутингових центрів у цьому — суттєва, бо великий відсоток людей, які щомісяця долучаються до лав Сил оборони, є добровольцями. Це тисячі людей щомісяця, які скористалися оцим новим алгоритмом: взяли рекомендаційний лист, знайшли частину і пішли туди служити. І таких людей багато.
— Як реагує молодь на рекрутингові центри? Ваші суб’єктивні спостереження.
— Якщо беремо глобальну статистику, то, на жаль, маємо такі показники щодо демографічної ситуації: людей, які народились у 90-х чи на початку 2000-х, просто суттєво менше, ніж тих, які народилися в 70-х, наприклад.
Але й молодь звертається до рекрутингових центрів. Ми їм пояснюємо, що в них є можливість укласти контракт на один рік, вони не підлягають мобілізації, матимуть можливість вступити до вищого військового навчального закладу, отримати звання офіцера тощо. Це може бути квитком у життя.
Так, молодь звертається, і ми чудово розуміємо, що в цій царині багато треба працювати, і вже чимало робиться в цій сфері.
— Чи звертаються жінки до рекрутингових центрів — яка тенденція? Яких посад шукають? Хто вони в цивільному житті?
— Звертаються, і немало. У Сумській області, наприклад, третина кандидатів, з якими ведеться робота з підбору вакансії, — жінки. Кожне третє звернення — від жінки. І потенціал просто величезний.
Жінка в армії — це не обов’язково тільки кухар, діловод, юрист чи журналіст. Насправді жодних правових обмежень немає. Жінка так само може здобувати фахову підготовку практично на будь-якій посаді в армії та виконувати свої обов’язки.
Велика кількість підрозділів дуже лояльно ставляться і рекрутують до себе жінок. Причому на різні посади: снайперки, операторки БПЛА, медикині.
І ще Чернігівщина — теж регіон-лідер щодо кількості звернень жінок до рекрутингових центрів.
— Портрет громадянина України, який звертається до рекрутингового центру, — який він?
Кожна людина — це окремий всесвіт. І зробити «середню температуру по палаті» було б, напевно, неправильно. Не хочу спекулювати (усміхається. — Ред).
Фото Віталія Павленка та з особистого архіву Олексія Бежевця
