Смертельний інцидент стався над грецьким островом Карпатос в Егейському морі в контексті Егейської суперечки — конфлікту між двома державами-членкинями НАТО щодо суверенітету та суміжних…
Помітне місце у структурі військово-технічної допомоги, яку Україна отримує від країн-партнерів, посідають допоміжні машини на танковому шасі — необхідні супутники танків на полі бою.
Одна з найцікавіших серед них — американська інженерна машина розгородження/розмінування М1150 ABV (Assault Breacher Vehicle).
Свого часу наше агентство повідомляло, що в оцінках можливостей М1150 ABV командування Сил підтримки Збройних Сил України не скупилося на захоплені коментарі.
«Подивіться, який красень інженерних військ Сил підтримки», — наголосили тоді керманичі даного роду військ.
Про цього «важковаговика» військово-інженерної справи кореспондент АрміяInform розпитав дослідника військової техніки та озброєння, доктора історичних наук, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука.
— Андрію Івановичу, на скільки мені відомо, ця машина є спадкоємницею ще кількох попередніх проєктів створення такого собі мінного тральщика-бульдозера для суходолу. Яка історія цього напрямку розробок американських конструкторів?
— Власне, М1150 — це вже третя спроба створення інженерної машини на базі «Абрамса». Дві перші — дистанційно керована машина розгородження «Пантер II» і «Гризлі», дуже «просунутий» варіант, який поєднував можливості інженерної машини розгородження/розмінування і БРЕМ, — виявились надто дорогими.
Створення ABV розпочалось 2002 року, після закриття програми «Гризлі», і завершилось у 2008 році взяттям машини на озброєння під позначенням М1150. Сухопутні війська США отримали 187 ABV, а Корпус морської піхоти — 52 (цікаво, що саме морські піхотинці, а не «сухопутники», були ініціаторами розробки ABV).
— Зважаючи на обране шасі, цей проєкт, мабуть, був не з дешевих?..
— Машини М1150 не виготовлялись «з нуля», а переобладнувались із вживаних танків М1А1. При цьому з «Абрамса» демонтували башту, боєукладку і деяке інше обладнання. Натомість встановили масивну поворотну броньовану рубку (кути повороту — по 90° праворуч і ліворуч).
В лобовій частині основне бронювання рубки посилене додатковою броньовою плитою, встановленою на відстані близько 10 см від основної броні. Лоб і борти рубки додатково захищені елементами динамічного захисту.
— Таке компонування спонукало і до зміни розміщення екіпажу інженерної броньованої машини? Та і робоче обладнання там додане специфічне, відповідно до зміни профілю.
— У передній частині рубки знаходиться робоче місце командира машини з органами управління спецобладнанням і командирською башточкою. По периметру останньої розташовані перископи, а вгорі — 12,7-мм кулемет М2НВ.
Командир має комбіновану систему спостереження, яка включає чотири камери зовнішнього огляду та електронно-оптичний блок в поворотній установці в передній частині рубки (з телевізійною і тепловізійною камерами).
Задню частину рубки займають два комплекти дистанційної системи розмінування М58А3 MICLIC (Mine Clearing LIne Charge). Кожен комплект включає 127-мм твердопаливну ракету і подовжений заряд розмінування, який складається з невеликих блоків вибухівки С4 загальною довжиною 107 м і детонаційного шнура. На один фут заряду припадає п’ять фунтів вибухівки (тобто 2,27 кг на 30,5 см; загалом під вісім центнерів вибухівки в одному заряді).
— Дійсно, сильна «вибухова» потужність. Але ж все це явно не для запуску феєрверків?
— Заряди розташовані у двох відсіках (правому й лівому), верхні кришки яких, піднімаючись, утворюють пускові установки для ракет. Запущена ракета витягує за собою подовжений заряд і від’єднується на кінцевій ділянці польоту. Заряд випрямляється за допомогою гальмівного троса і підривається.
Вибух одного заряду утворює прохід у мінному полі завдовжки близько 100 м і завширшки 8 м. Перезаряджання системи здійснюється через бокові люки у відсіках. Екіпаж М1150 може провести цю операцію за кілька хвилин, але за допомогою спеціального автомобіля M985A1R.
— Утім, окрім грізних ракетних технологій, ця машина має на озброєнні і традиційне інженерно-розгороджувальне і саперне обладнання. Яке воно?
— На лобовій частині корпусу М1150 встановлений гідравлічний механізм HLA (High Lift Adapter), яким керує механік-водій. HLA забезпечує прикріплення різного навісного обладнання і його екстрене скидання без виходу екіпажа з машини.
Основний робочий орган для розмінування — ножовий мінний трал повної ширини FWMP (Full Width Mine Plough), спроєктований британською фірмою «Пірсон». Він складається з трьох секцій — центральної (п’ять ножів) і двох бічних (по дев’ять) — і забезпечує розчищення проходу завширшки 4,5 м. Постійна глибина занурення ножів (36 см) забезпечується трьома спеціальними лижами.
За характерний вигляд трала М1150 у війську прозвали «шредером». Альтернативою FWMP може бути бульдозерне обладнання.
Для позначення проходів в мінних полях в кормовій частині М1150 встановлені два блоки на 50 маркерів кожен. Маркер завдовжки 1 м може мати прапорець, світлодіодний або світловідбивний пристрій. Пневматичний механізм відстрілювання забезпечує установку маркерів навіть в асфальт.
— Напевне, саме час розповісти нашим читачам про основні тактико-технічні характеристики цього інженерного титана.
— Повністю споряджена машина М1150 важить близько 58 тонн. Її довжина становить 7,9 м (з тралом — 12 м), ширина — 3,6 м, висота — 2,4 м. Силова установка з газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с. і ходова частина — такі ж, як у танка М1А1. Екіпаж складається з двох осіб.
— Ну і варто згадати про історію застосування цих велетнів у бойових операціях. І в які підрозділи Збройних сил США вони надходили?
— Бойовий дебют машин М1150 (зі складу Корпусу морської піхоти) відбувся в грудні 2009 року в Афганістані. Зараз морська піхота не має таких машин — у 2020 році їх передали в сухопутні війська у зв’язку з ліквідацією танкових частин Корпусу морської піхоти.
У сухопутних військах США М1150 входять до складу взводів інженерних машин інженерних рот бронетанкових бригадних бойових груп. Такий взвод включає відділення: інженерної розвідки; інженерної техніки та обладнання; землерийних машин; розгородження — по дві одиниці. Кожне відділення розгородження має три машини М1150 і один автомобіль M985A1R, а також сім осіб особового складу.
Крім США, М1150 замовлені Австралією (29). Польща планує закупівлю 25 М1150. Держдеп США також дав дозвіл на продажі цих машин до Румунії (чотири) і Бахрейну (вісім). В усіх випадках вони йдуть в комплекті з «Абрамсами». Першим же закордонним експлуатантом М1150 стала Україна.
На завершення зазначу: досвід українського літнього наступу 2023 року переконливо показав важливість інженерного забезпечення наступаючих військ. Сучасні машини розмінування будуть конче потрібні для майбутніх наших контратакувальних операцій. А враховуючи, що США мають певний їх запас, на мою думку, не слід виключати нових поставок М1150 у рамках пакетів допомоги партнерів.
