Про одну з моделей повітряних суден, що були перетворені на брухт на ворожих летовищах у перший день нинішнього літа, — літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50,…
Чорноморську зернову ініціативу почали втілювати в життя у 2022 році. Відтоді минуло два роки.
Як нині працює «зерновий коридор» та завдяки кому він існує, про це розповів речник Військово-Морських Сил ЗС України капітан 3 рангу Дмитро Плетенчук.
— Той факт, що про зерновий коридор зараз в інфопросторі мало інформації, говорить лише про те, що він стабільно працює. А це щоденна важка робота військовослужбовців ВМС і приданих підрозділів, — зауважує Дмитро Плетенчук.
Він наголошує, що забезпечувати безпеку цивільного судноплавства, зважаючи і на повітряні атаки, і на мінну загрозу, іноді дуже непросто:
— Враховуючи, що ми маємо обмежений ресурс, ми не можемо завести в акваторію Чорного моря наші протимінні кораблі, які вже в нас є. І ми виконуємо ці завдання наявними інструментами, наявним особовим складом.
За словами офіцера, досвід подібних дій у світі не в кожної країни є:
— Принаймні наші західні партнери в такому досвіді зацікавлені. Тому що розмінування в бойових умовах на морі — це унікальний досвід.
Речник ВМС нагадує, що для України морський експорт є основним видом експорту:
— На нього до широкомасштабного вторгнення припадало 90% українського експорту… І тут набагато більше можливостей. Це не суходол, це не той коридор, який можна зупинити демонстраціями на кордоні з висипанням збіжжя на землю. Як зазначає командувач Військово-Морських Сил віцеадмірал Олексій Неїжпапа, море — це дорога, а не паркан.
Дмитро Плетенчук стверджує, що ВМС роблять все для того, щоб море і далі залишалося для України дорогою, яка дає можливість отримувати надходження до українського бюджету:
— І український бюджет насправді критично залежить від морського експорту. Тому переоцінити важливість тієї роботи, яка дозволяє забезпечити безпеку цивільного судноплавства, і можливість роботи цього коридору насправді неможливо.
