Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Командир взводу десантно-штурмової роти 2 батальйону 37 окремої бригади морської піхоти на псевдо «Кот» виконував завдання в Кринках упродовж десяти тижнів поспіль.
Він став учасником операції на лівому березі Херсонщини, повідомляють у Силах оборони Півдня України.
Свій перший бій морпіх «Кот» прийняв уже безпосередньо в Кринках. Зі слів бійця, дістатися лівого берега змогли лише з п’ятого разу.
«Зайти на лівий берег ми намагалися п’ять разів — перші чотири були невдалими через щільний вогонь ворога, тому задля збереження життя та здоров’я особового складу командири приймали рішення „відкотитись“ назад. І наступної ночі після крайньої спроби командир роти сказав готуватися самому та свою групу до виїзду», — пригадав український захисник.
За його словами, цей раз виявився вдалим. На лівий берег він плив у першому човні. Морпіх зазначив, що найстрашнішим для нього був момент переправи.
«Самі бойові дії та контакт з ворогом мене не лякають, бо я розумію, як діяти й що роботи. Також впевненості додають побратими, які поруч зі мною, адже я знаю, що ані вони мене, ані я їх не залишу в скрутній ситуації», — запевняє «Кот».
Боєць підкреслює, що ворог постійно намагався повернути контроль над втраченими позиціями, застосовуючи їхню улюблену тактику «м’ясних» штурмів.
Він пригадує, що стрілецькі бої відбувалися щодня. За добу ворог міг провести 7-8 штурмів.
«От ми „ляснули“ одну їхню групу, а за ними пре ще одна. Проте за два місяці таких штурмових дій, а також через велику кількість „відмовників“ з їхньої сторони, чисельність особового складу противника значно зменшилась. Це було видно по кількості бійців у їхніх штурмових групах. На початку їх було по шестеро-семеро, потім по п’ятеро. А під кінець моєї ротації штурмові групи противника складалися з трьох-чотирьох бійців», — розповідає «Кот».
Попри значну кількість втрат противника, недооцінювати ворога не варто, запевняє морпіх.
«Проти нас воювали дійсно висококваліфіковані військові. Були як десантники, так і російський спецназ, тобто це була не звичайна піхота, а реально навчені бійці», — наголошує наш оборонець.
Чоловік розповідає, що під час штурмів росіяни діяли злагоджено.
«Коли не знали, де наша позиція, одна людина з групи починала швидко переміщатися в різні напрямки, ведучи хаотичний вогонь. Прострілював. Таким чином намагався відвести вогонь на себе, щоб решта їхніх бійців побачили, звідки по ньому йде вогонь», — говорить боєць.
Основний чинник, який вплинув на успішність виконання бойових завдань на Лівому березі, за словами «Кота», є злагодженість його підрозділу. Відчуття побратимства змушувало не опускати руки, рухатись вперед, говорить воїн.
«Я мав змогу двічі евакуюватись з Кринок, але відмовлявся. Бо який сенс з того, якщо там залишались мої побратими? От яким складом ми туди зайшли, таким і мали вийти, це було рішення кожного з нас», — розповідає морпіх.
Після двох з половиною місяців активних бойових дій підрозділ «Кота» вивели з лівого берега. Наразі бійці продовжують виконувати бойові завдання, навчають особовий склад, тренуються самі.
«Ми отримали дуже цінний досвід у Кринках, я б сказав, навіть унікальний. Цей досвід передаємо й іншим бійцям. Ми маємо ставати краще, сильніше. Такий шлях морського піхотинця», — резюмує «Кот».
Раніше Сили оборони Півдня України зробили заяву щодо ситуації в Кринках.
Як повідомляла АрміяInform, боєць окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Віталій відзначився знищенням ворожої техніки.
Також ви можете прочитати історію начальника зенітно-прикордонної застави «Змій», який разом з побратимами боронить східний напрямок.
