Чому ворог зосереджується саме тут? На це питання відповів військовий експерт Петро Черник. «Курський напрямок — це питання їхнього (рф — ред.) престижу, тому що от уже…
Нещодавно у Києві відбулася конференція “Перехід підприємств–виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу”.
До участі у заході залучалися представники Верховної Ради України, Міноборони, Мінекономіки, Мінстратегпрому, Мінцифри, Служби безпеки України, Українського союзу промисловців і підприємців, Представництва НАТО в Україні, національного органу стандартизації, технічних комітетів стандартизації та громадських об’єднань. У контексті розвитку вітчизняного сектору ОПК, порядок денний для розгляду і обговорення був надзвичайно актуальний – питання оцінювання відповідності, стандартизації і кодифікації продукції оборонного призначення, пов’язані із локалізацією виробництва, масовим виробництвом ОВТ, запровадженням інноваційних проєктів. За результатами роботи конференції розроблено проєкт Меморандуму про співпрацю між відомствами. Він діятиме під час переходу ОПК України на стандарти НАТО.
Про роль стандартизації і стандартів НАТО у процесі реформування українського оборонно-промислового комплексу розповів полковник Роман Бабенчук, начальник управління стандартизації Головного управління технічного оцінювання та контролю якості ОВТ Міністерства оборони України.
— Що таке стандартизація і стандарти НАТО?
— Стандарти НАТО — документи, прийняті в північноатлантичному альянсі з метою досягнення принципів взаємосумісності і взаємозамінності. У НАТО входить 32 держави, кожна має власну армію, підходи, принципи і традиції. Проте для виконання спільних завдань необхідно, щоб всі використовували єдині підходи. Такі прописані у стандартах НАТО — універсальних документах, які використовують всі держави-учасниці.
Військовослужбовці чи підрозділи з різних країн навчаються, виконують завдання і застосовують озброєння й техніку за єдиними правилами. Можуть виконувати завдання разом, заміняти один одного.
— Стандарти стосуються лише армії і озброєння?
— Ні. Є національні стандарти, якими займається національний орган стандартизації. Вони стосуються багатьох сфер життя. Усі ж бачили абревіатуру ДСТУ на різних товарах? Тисячі різних предметів, товарів, послуг, процесів створюються чи виконуються згідно з вимогами національних стандартів.
Наше головне завдання — військова стандартизація, розроблення військових стандартів, запровадження стандартів НАТО та провідних держав Альянсу у сфері оборони. Додам, що військові стандарти поділяються на адміністративні, оперативні і матеріальні.
— А в чому полягає суть матеріальних?
— Вони стосуються озброєння, військової техніки, їхніх складових частин, комплектувальних виробів, програмних засобів. Основний напрямок нашої діяльності — розроблення загальних технічних вимог до озброєння та військової техніки.
Ми створюємо і напрацьовуємо комплексну систему загальних технічних вимог. Ця система допомагає розробникам, науково-дослідним установам, інститутам, навчальним закладам розробляти тактико-технічні вимоги до конкретних зразків ОВТ. Це такий собі еталон для створення інших еталонів.
— Які вигоди отримають українські виробники зброї від впровадження таких стандартів у себе на виробництві?
— Стандарт — документ, який узагальнює і оптимізує будь-який процес. Зокрема, у виробництві озброєнь та військової техніки. Впровадження стандартів сприяє уніфікації. Зараз Сили оборони використовують багато зразків ОВТ іноземного виробництва. Все це потрібно обслуговувати та ремонтувати. Ремонтувати і обслуговувати техніку у виробників, заводи і ремонтні потужності яких за тисячі кілометрів від нашої країни — довго і дорого. Завдяки прийнятим стандартам Україна вже виготовляє у себе певні запчастини та складові для іноземних зразків ОВТ. Без дотримання стандартів це було б зробити неможливо. Але у нас необхідні стандарти щодо виробництва запроваджуються і це економить час підприємствам для виконання завдань. Ми виходимо на нову якість виробництва. Що маю на увазі. Для прикладу, часто українські запчастини виходять кращими, ніж оригінальні. Бо оригінальні запчастини на техніку 70-80 років виготовлялись з інших матеріалів, за іншою технологією. За 40-50 років наука, техніка, матеріали, виробничі технології значно еволюціонували. А відтак, зросла і якість продукції.
До слова, зараз в Україну заходять іноземні виробники озброєнь, розгортають свої потужності спільно з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу.
— Яких ще вигод надає впровадження стандартів?
— Стандарт — це не обмеження, а акумуляція найкращих досвідів! Не система заборон, а система найкращих, найефективніших технологій і практик. Стандарт — це такий собі «маршрутний лист» для виробника.
Впровадження стандарту — це не нав’язування виробнику правил. Якщо ми вказуватимемо виробнику, як виготовляти продукцію, то зупинимо технологічний розвиток і прогрес. Сенс стандартизації полягає у визначенні напрямку і вимог, яким має відповідати продукція, що постачається замовнику. Стандарти не обмежують виробника у методах виробництва. А от кінцевий продукт вже має відповідати визначеному стандарту!
Життєвий цикл стандарту починається з того, що в ньому акумулюється найкраща практика. Ця найкраща практика приймається за стандарт підприємства. При розробленні конструкторської документації виробник зазначає, що він використовує стандарт підприємства. Виготовляє техніку. Коли споживач, в нашому випадку військові, бачать, що техніка виготовлена за стандартом конкретного підприємства — найкраща, то цей стандарт може бути прийнятий як стандарт вищого рівня, військовим чи національним!
Стандарт — це обмеження лише у значенні «не менше ніж». Тобто не можна виготовляти гірше. Краще, точніше, зручніше — можна і треба! Чим краще виготовить виробник, тим швидше статус стандартів зросте і тим динамічнішим буде розвиток сфери виробництва ОВТ.
Зараз багато хто з виробників користується стандартами виробників Сполучених Штатів Америки. Бо озброєння, виготовлене за стандартами США, відповідає якості, виробнику нічого не потрібно «допилювати». Для покупця виріб, що відповідає стандарту США, автоматично означає — «найкращий». Для прикладу, вимоги окремих стандартів до пально-мастильних матеріалів в Україні вже вищі, ніж у відповідних стандартах НАТО.
Проте військова стандартизація — це більше не лише про виробництво, а й про сумісність, уніфікацію, взаємозамінність зразків ОВТ.
На практиці, замовнику завжди зручніше оперувати обмеженою номенклатурою зразків ОВТ. Бо кожен зразок ОВТ потребує дотримання власних протоколів обслуговування. Маючи один, кращий, масовий зразок є потреба в лише в одному, так би мовити, наборі запасних частин і матеріалів для ремонту та обслуговування. А коли таких зразків десятки або сотні, і складові до них не є взаємозамінними?! Для прикладу. У кожного розробника дронів в проєктах свої типи акумуляторів, моделі роз’ємів, плат ініціації, кріплення, механізми скидів, оптика тощо. Йдеться не лише про безпілотники, така ж ситуація і з бронетехнікою, артсистемами, тощо. От і виходить, що у військових техніки багато, але з одного зразка оперативно перекинути складову на інший — не можливо. Якби принцип уніфікації був врахований ще на початку проєктних робіт над зразком, цих проблем не було б. Щоб військові могли використовувати запчастини з однієї техніки для ремонту іншої. При сучасній різноманітності зразків ОВТ це робити складно або неможливо.
Під час розроблення і перегляду стандартів враховується найкращий досвід і практика використання ОВТ у бойових діях. Це обов’язково. Коли заінтересована сторона просить переглянути стандарт, то вказує — чому саме. Стандарти переглядають на предмет відповідності озброєння сучасним умовам ведення бойових дій.
— Тобто стандарти можуть змінюватись?
— Так. Адже середовище стандартів перебуває у стані постійного перегляду. Технічний прогрес і запити користувачів розвиваються, тому стандарти потребують постійного доопрацювання.
Кажуть, що продукція, виготовлена за радянськими ГОСТами, була найкращою. Продукція, виготовлена у 70-80- роках, відповідала запитам і критеріям якості того часу. А вже за 5 років змінились вимоги, технології, засоби виробництва, засоби автоматизації виробничих процесів і ГОСТи застаріли.
У НАТО — стандарти оновлюються, практично кожні 2 роки. Можуть і частіше. Фахівці вивчають стандарт і якщо він не відповідає вимогам сьогодення — переглядають. Вносять нові вимоги.
— Яка різниця між технічними вимогами і стандартами на ОВТ?
— Довгий час в Україні користувались стандартами системи розроблення та поставлення на виробництво військової техніки та комплексної системи загальних технічних вимог, розробленими ще до 1991 року.
На сьогоднішній день стандарти системи розроблення та поставлення на виробництво повністю замінені на національні стандарти системи керування життєвим циклом ОВТ, які гармонізовані зі стандартами НАТО.
У 2021 році ми започаткували створення нової системи загальних технічних вимог до ОВТ. Тобто не переглядаємо окремі вимоги Радянського союзу, а створюємо нову систему. Вона полягає у визначенні оптимального та загального складу, впровадженні загальних вимог того, чого нам потрібно насамперед для перемоги над ворогом.
— Можете пояснити конкретніше?
— Якщо ми купуємо якийсь дрон, то він має літати на визначену відстань, мати визначений ступінь захисту, ефективність. Виробник може зробити дрон більшої дальності, кращого захисту, вищої ефективності, але вони не можуть бути нижчими за встановлені вимоги.
Встановлюються загальні вимоги до методу випробування техніки. Якщо виробник хоче випробувати гармату, то вимогами вже чітко окреслені методики проведення цього випробовування: кліматичні показники, умови випробовування, тип снарядів, тощо.
— Які аргументи на користь твердження, що стандартизація забезпечує випереджувальний розвиток ОВТ?
— Стандартизація допомагає та стимулює розвиток. Як і конкуренція. Для забезпечення випереджувального розвитку в стандарти необхідно закладати вимоги, які перевищують існуючі.
Стандартизація допомагає уніфікувати, автоматизувати і масштабувати виробництво. З економічної точки зору краще виготовляти 5 зразків ОВТ накладом по 200 тисяч, ніж тисячу зразків тиражем по 1 тисячі. Стандартизація дає економію ресурсів, знижує собівартість продукції, стимулює використання стандартних складників, засобів виробництва, автоматизації виробництва. Вона не обмежує, а надає допомогу, допомагає вибрати виробникам уніфіковані складові запчастини, їм не потрібно вигадувати щось нове, коли на ринку є вже перевірене.
Якщо під стандартизацією ви розумієте найкращі сьогоднішні методи, але які можна покращити завтра, то така думка призведе вас до корисних результатів. Якщо для вас стандарт — це обмеження винаходів, то ви зупинитесь у прогресі.
Дякуємо за розмову!
Розмову вів Роман Запорожченко
