Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Воїни окремої повітрянодесантної Січеславської бригади на одному зі східних напрямків постійно проходять бойову підготовку, зокрема, тренуються заходити до ворожих траншей.
Як це відбувається, бачив наш кореспондент.
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
Старшому солдату Анатолію 37 років. Він 17 років працював у міліції, а потім у поліції:
— У 2014-му, після звільнення Лисичанська, я виконував завдання на блокпостах у Золотому, Попасній, брав участь у зачистках… Так працював до 2023 року, вже з 2024-го я в ЗСУ. Пройшов ВЛК, взяли мене з руками та ногами, я всім сподобався. Потрапив до ДШВ, навчався в Житомирській області 40 днів. Зараз я тут. Навчаюсь заходити в траншею. Це буде перший мій досвід. Я вчуся. Кожного дня.
Анатолій до армії займався професійно футболом.
— Коли працював у міліції, грав за команду, яка була в нашому райвідділі. Був найкращим бомбардиром у нашому РОВД, — розповідає чоловік.
Солдат Максим каже, що строкову службу не проходив.
— Нині мені 40 років. Два місяці тому отримав повістку. Пройшов курс молодого бійця, зараз тут, у ДШВ. Наразі відбувається злагодження з побратимами: готуємось до штурму траншей… Не можу сидіти вдома та спостерігати. Я з Харкова, Салтівка. Живу там все життя, — зауважує Максим.
І додає, що не може дивитись, як росіяни знищують його місто, вбивають мирних людей.
— Вдома на мене чекає дружина. Вона поки що нікуди не поїхала, без мене не хоче. Але обіцяла, якщо буде ситуація гірше, то поїде в село… — розповідає воїн.
У підрозділі є ще один солдат Максим. Йому 35 років. 2 місяці тому він отримав повістку:
— Родом я з Вінниці. Після КМБ потрапив до ДШВ. У цивільному житті працював в АТБ вантажником. У мене закінчувалась бронь. Повістку отримав вдома. Не тікав і не ховався. Ще з початку війни звертався до ТЦК, але тоді не було потреби, бо я не проходив строкову службу. Вдома на мене чекають дружина та діти.
Головний сержант Володимир згадує, що у 2017 році почав строкову службу:
— Потім була перерва на рік і повернувся на контракт, завдання виконував у промзоні в Авдіївці, де і зустрів широкомасштабну. Родом я із Запорізької області… Був стрільцем, гранатометником, механіком-водієм, зв’язківцем. Зараз я головний сержант роти. Готую хлопців заходити до ворожої траншеї. Після чого з ними відпрацьовуємо все на «нулі», де я вже як командир, а вони мої підлеглі.
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
