Як воїни Січеславської бригади тренуються заходити до ворожих траншей: фоторепортаж АрміяInform

25 Червня 2024, 7:01

Прочитаєте за: 3 хв.

Воїни окремої повітрянодесантної Січеславської бригади на одному зі східних напрямків постійно проходять бойову підготовку, зокрема, тренуються заходити до ворожих траншей.

Як це відбувається, бачив наш кореспондент.

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

: Фото: Віталій Павленко / АрміяInform

Старшому солдату Анатолію 37 років. Він 17 років працював у міліції, а потім у поліції:

— У 2014-му, після звільнення Лисичанська, я виконував завдання на блокпостах у Золотому, Попасній, брав участь у зачистках… Так працював до 2023 року, вже з 2024-го я в ЗСУ. Пройшов ВЛК, взяли мене з руками та ногами, я всім сподобався. Потрапив до ДШВ, навчався в Житомирській області 40 днів. Зараз я тут. Навчаюсь заходити в траншею. Це буде перший мій досвід. Я вчуся. Кожного дня.

Анатолій до армії займався професійно футболом.

— Коли працював у міліції, грав за команду, яка була в нашому райвідділі. Був найкращим бомбардиром у нашому РОВД, — розповідає чоловік.

Солдат Максим каже, що строкову службу не проходив.

— Нині мені 40 років. Два місяці тому отримав повістку. Пройшов курс молодого бійця, зараз тут, у ДШВ. Наразі відбувається злагодження з побратимами: готуємось до штурму траншей… Не можу сидіти вдома та спостерігати. Я з Харкова, Салтівка. Живу там все життя, — зауважує Максим.

І додає, що не може дивитись, як росіяни знищують його місто, вбивають мирних людей.

— Вдома на мене чекає дружина. Вона поки що нікуди не поїхала, без мене не хоче. Але обіцяла, якщо буде ситуація гірше, то поїде в село… — розповідає воїн.

У підрозділі є ще один солдат Максим. Йому 35 років. 2 місяці тому він отримав повістку:

— Родом я з Вінниці. Після КМБ потрапив до ДШВ. У цивільному житті працював в АТБ вантажником. У мене закінчувалась бронь. Повістку отримав вдома. Не тікав і не ховався. Ще з початку війни звертався до ТЦК, але тоді не було потреби, бо я не проходив строкову службу. Вдома на мене чекають дружина та діти.

Головний сержант Володимир згадує, що у 2017 році почав строкову службу:

— Потім була перерва на рік і повернувся на контракт, завдання виконував у промзоні в Авдіївці, де і зустрів широкомасштабну. Родом я із Запорізької області… Був стрільцем, гранатометником, механіком-водієм, зв’язківцем. Зараз я головний сержант роти. Готую хлопців заходити до ворожої траншеї. Після чого з ними відпрацьовуємо все на «нулі», де я вже як командир, а вони мої підлеглі.