Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Латвія — один з найближчих партнерів та союзників України та активно підтримує нас з першого дня широкомасштабного вторгнення рф.
Ця країна однією з перших підписала з Україною двосторонню безпекову угоду та зафіксувала зобов’язання надавати конкретний відсоток ВВП на українські оборонні потреби.
Латвія також очолює коаліцію дронів та входить до ще кількох коаліцій на підтримку України, в межах яких разом з партнерами шукає та закуповує зброю і необхідне обладнання.
Латвійський уряд також допомагає з розмінуванням та надає активну політичну підтримку не тільки на рівні НАТО, але і в Європейському союзі.
Кореспондент АрміяInform на полях міністерської зустрічі НАТО у Брюсселі поспілкувався з главою Міноборони Латвії Андрісом Спрудсом про нову програму підтримки від Альянсу, закупівлю дронів та українські удари по території російського агресора.
— Пане, міністр, НАТО минулого тижня затвердило новий план підтримки України. Які його переваги для нашої країни?
— Ми повинні весь час шукати певні формати, як ми можемо підтримати та допомогти Україні. У нас є формат «Рамштайн», тепер додатково у нас є також план для НАТО, через який ми можемо збільшити та інтенсифікувати нашу підтримку.
Звичайно, у нас також є формат ЄС, тому ми максимально використовуємо різні формати для допомоги Україні.
Крім того, ми маємо дуже важливий інструмент — коаліції можливостей. Всі ці формати доповнюють один одного. Важливо, щоб країни також взяли на себе фінансові зобов’язання, важливо інвестувати.
Латвія взяла на себе таке зобов’язання — 0,25% від наших цілей ВВП йтимуть на військову підтримку України цьогоріч і наступні два роки. І, звичайно, ми повинні весь час шукати обладнання, зброю для України.
Навчання військовослужбовців також є дуже важливим інструментом допомоги Україні. Тому новий план це додатковий майданчик, з якого ми рухатимемося вперед у реалізації практичних можливостей.
— Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна має право завдавати удари по військових цілях на території росії. Ви поділяєте цю позицію?
— Так, абсолютно. Латвія і я особисто як міністр оборони, але це також позиція Латвії, ми вважаємо, що Україна має всі права захищатися від країн-агресорів.
Так, Україна має право завдавати удари по цілях на російській території, в першу чергу військових цілях. Але ми знаємо, що у них також є певна інфраструктура, яка залучена до підтримки військових потреб, і це відповідно виходить за рамки цивільної інфраструктури. Ви маєте право на атаку цілей у росії.
— Чому деякі країни все ще мають обмеження на застосування переданого ними Україні озброєння?
— Ми демократичні країни, і це також частина суспільної участі, яка, безумовно, є частиною військових, політичних, стратегічних рішень.
Це частина дискусії. Ми бачимо зараз, що багато країн оголосили про право для України на удари по цілях у росії. Іноді нам хотілося б бачити такі рішення швидше. Але, як я вже говорив, ми демократична спільнота з суспільним залученням.
Це також завдання і відповідальність політичного керівництва, переконати і пояснити, чому Україні необхідно завдати стратегічної поразки росії, а також насправді використовувати саме такий симетричний підхід до росії.
— Латвія накладає якісь обмеження щодо використання зброї, яку ви надаєте Україні?
— Ні, ні, ні. росія — це країна-агресор. Україна має право на самооборону. Тому, коли ми надаємо нашу техніку, то Україна може використовувати її відповідно до своїх військово-стратегічних розрахунків і потреб.
— Латвія і Велика Британія є провідними країнами в коаліції дронів і ви нещодавно оголосили тендери для компаній, що хотіли б постачати FPV-дрони в Україну. Скільки компаній вже висловили інтерес і який результат загалом ви очікуєте?
— У нас амбітні цілі. При цьому, звичайно, для досягнення цих амбіційних цілей нам потрібно мати кілька заходів. Це лише перший тендер, тому що, важливо, перш за все, залучити фінансування. Важливо також мобілізувати нашу промислову базу. Важливо використовувати фінансування, наприклад, для постачання і використання потужностей для виробництва БПЛА Україні.
Латвія оголосила про план і зобов’язання внести цього року 20 мільйонів євро. Разом з цим, коли ми рахуємо ті країни, які вже взяли на себе зобов’язання, це понад 500 мільйонів, точніше, 549 мільйонів євро вже обіцяні державами-членами, партнерами в рамках коаліції дронів. Отже, наступний крок — ефективно використовувати це фінансування, і ми робимо це на декількох рівнях.
Один з перших рівнів — національні закупівлі. Латвія вже організувала партію дронів і їх вже відправили. Зараз ми вже збираємо другу партію безпілотників, яка незабаром має бути відправлена в Україну.
Водночас ми вже починаємо реалізовувати спільні міжнародні закупівлі. Ми дійсно бачимо величезний інтерес. Поки що це скромна сума коштів, 350 тисяч євро, але це перший крок.
Також важливо, щоб різні міжнародні компанії були зацікавлені в цій програмі. Тому одночасно відбуваються заходи на національному, на міжнародному рівні, а також двосторонньо з Україною.
— У квітні ви говорили, що Латвія готова надати Україні систему протиповітряної оборони малої дальності. На якій стадії цей процес?
— Не можу вдаватися у деталі, але ми надаємо все, що можливо і робимо все, що в наших силах. Це стосується і коаліції дронів. Ми надали системи радіоелектронної боротьби. Поки що я можу підтвердити тільки це.
— Яка наразі ситуація на кордоні між Латвією і росією. Чи бачите ви зростання загрози?
— росія є країною-агресором. Ми завжди повинні бути готові до різних сценаріїв росії, яка реалізує широкомасштабне вторгнення в Україну і водночас постійно проводить гібридні атаки в Латвії або проти Латвії та інших країн Балтії.
Ми бачимо кібератаки, ми бачимо дезінформаційні кампанії, ми бачимо навмисну організацію нелегальної міграції через Білорусь, яка є сателітом росії.
Також в Балтійському морі відбуваються інциденти проти критичної інфраструктури. Тому ми, звичайно, готові до всіх цих різних сценаріїв. Ми повинні зміцнити нашу стійкість у суспільстві, нашу інституційну співпрацю, готовність, але, звичайно, також у співпраці з нашими партнерами.
Латвія і країни Балтії є частиною НАТО, тому ті гібридні дії, вони не тільки проти Латвії, вони проти НАТО.
— В останні кілька років НАТО активно зміцнює свій східний фланг. Як у Латвії оцінюють ці зусилля, чи достатньо зроблено для стримування агресивних намірів росії?
— Абсолютно точно можна сказати, що проведена значна робота. Наприклад 3000 військовослужбовців із союзних країн перебувають у Латвії на постійній основі і ми збільшуємо цю присутність до розміру бригади.
Ми постійно проводимо навчання, на міністерській зустрічі стало відомо, шведський контингент приєднається до бойової групи НАТО, тому це все час тривалий процес. Багато зроблено, але все ще багато можна поліпшити, в тому числі оборонні можливості. Тому НАТО демонструє солідарність і ефективність навіть у таких обставинах.
