За понад пів століття інтенсивної експлуатації F-16 Fighting Falcon у спільноті військових, дотичних до бойового застосування цього багатоцільового винищувача, з’явилося чимало жартів про…
Цього тижня у Швейцарії пройде Саміт миру — міжнародна подія, участь у якій візьмуть близько ста країн, але не росія. Світові лідери зберуться для того, щоб окреслити фундамент потенційного завершення кремлівської війни проти України — умови, без якої немає сенсу залучати москву до переговорів.
Критики ідеї проведення саміту кажуть про декларативність заходу, але експерти пояснюють, що це важливий крок на шляху до миру. Дипломати ж зауважують — йдеться про кардинальні зміни на міжнародній арені, де рф може зазнати серйозної втрати позицій. Попри все, опитані АрміяInform аналітики сходяться у думці, що головна умова закінчення війни — результат на полі бою.
Саміт буде успіхом для України та всієї міжнародної спільноти, яка цінує принципи Статуту ООН та міжнародне право, стверджує глава МЗС Дмитро Кулеба у своїй колонці на сайті Європейська Правда, яку він написав у відповідь на критику про потенційно небезпечні рішення заходу, які можуть підірвати «формулу миру» Президента Володимира Зеленського.
«Такий розвиток подій викликає у Кремлі справжню істерику. І не дарма. Адже Саміт миру вже руйнує дипломатичну конструкцію, яку намагалася звести держава-агресор на міжнародній арені», — пояснює міністр і додає, що Президент і вся його команда одночасно працюють на всіх континентах, а особливо у регіонах та країнах, які в кремлі традиційно вважали «своїми», тобто, в глибокому дипломатичному тилу ворога.
Нагадаємо, що Українська Формула миру складається з десяти пунктів, з ними можна ознайомитися на сайті Президента. На Саміті миру, як пояснює Кулеба, тактика України полягає у тому, щоб винести три пункти Формули: ядерну безпеку, продовольчу безпеку і гуманітарний напрямок (повернення викрадених дітей). Стратегія Києва при цьому залишається незмінною — виконання всіх пунктів.
Результатом саміту, пише міністр, має стати фіксація Формули миру як міжнародного мейнстриму і демонстрація державі-агресору, що світова більшість поділяє бачення мирного процесу, заснованого на цілях і принципах Статуту ООН і відповідних резолюціях Генасамблеї ООН, які після 2022 року підтримують понад 140 держав-членів організації.
БУДЬ-ЯКА ВІЙНА ЗАВЕРШУЄТЬСЯ ПЕРЕГОВОРАМИ
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь в коментарі АрміяInform сказав, що саміт не можна назвати декларативним і Україна, як сторона, на яку напали, намагається перейти в умови для підготовки до завершення цієї війни, до досягнення миру.
Він пояснює, що має бути рішучість світового співтовариства визнати, що росію треба поставити в рамки міжнародного права і тих правил, які існують на нашій планеті.
«Будь-яка війна завершується переговорами — але перед цим має бути завдана військова поразка. Хтось має капітулювати, хтось — перемогти. Або сторони мають зупинитися і визнати, що вони за рахунок компромісів, тобто поступок, йдуть до якогось миру», — описує ситуацію експерт.
При цьому Самусь визнає, що ні росія, ні Україна не готові до жодних компромісів: на даний момент переговори можливі лише після капітуляції однієї зі сторін.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар більш скептично оцінює саміт, не очікуючи проривів на старті, але пояснює, що він є кроком до більш важливих переговорів у майбутньому: з точки зору дипломатичних маневрів такий захід потрібно робити, щоб відкинути звинувачення в неконструктивності позиції України.
А керівник моніторингової групи «Інституту стратегічних чорноморських досліджень» Андрій Клименко вважає, що Саміт, серед іншого, міг би закрити гостру потребу створення в Чорному морі нової архітектури для забезпечення безпеки судноплавства.
«За наявною інформацією, росія вкрай незадоволена частковим відновленням свободи судноплавства в Чорному морі, і готується перешкоджати українському експортному коридору», — пояснює він.
Експерт констатує, що за обговоренням цього питання стоїть пріоритет для України в Чорному морі — деокупація Кримського півострова.
СПРОБИ ЗІРВАТИ САМІТ — ОЗНАКА ЙОГО ВАЖЛИВОСТІ
Про важливість події свідчать і спроби його зірвати. Нещодавно Президент Володимир Зеленський відзначив спроби Китаю повпливати на проведення Саміту миру, заявивши, що москва користується впливом Пекіну, щоб зірвати захід у Швейцарії.
«Це вже не тільки підтримка Росії, це фактично підтримка війни, бо якщо ти не підтримуєш саміт миру, значить все, що відбувається для тебе нормально», — сказав він, нагадавши про безпекові гарантії від КНР і Будапештський меморандум.
Самусь пояснює, що китайські представники справді намагаються зірвати Саміт миру, впливаючи на країни, які економічно залежать від Пекіна: вони намагаються створити умови, коли вони не поїдуть, а якщо поїдуть — то будуть представники іншого (не надто високого) рівня.
«росія в цьому сенсі більш прямолінійна — вони просто виступають проти цього заходу, і впливають всіма методами (інформаційними, гібридними) для того, щоб зірвати Саміт миру. Вони демонструють, що цей саміт не має якоїсь ваги і не може бути заходом, який впливає на врегулювання російсько-української війни», — додає він.
Гончар же вважає, що з погляду Китаю, «врегулювання української кризи» треба робити між реальними сторонами конфлікту, з його точки зору — це росія і США, тому вони пропонують свою роль як посередника цим сторонам.
Хоча глава МЗС Кулеба у своїй колонці підкреслює, що сам процес підготовки Саміту миру вже спростував багатолітню тезу про «відсутність суб’єктності» України.
«Традиційно Росія хоче напряму говорити про параметри миру лише з США. Але зараз вона, по суті, намагається вплинути на думку не Вашингтона, а тих країн, які планують взяти участь у саміті. При цьому Україна без США та Росії веде обмін думками безпосередньо з Пекіном щодо співвідношення Формули миру та китайського бачення миру. Руйнується наратив про те, що рішення ухвалюються не в Києві. Все це принципово нова дипломатична реальність, створена Україною», — пише міністр.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» додає, що ті країни, які зацікавлені в установленні миру, повинні на цьому саміті у Швейцарії напрацювати критерії та принципи, і після цього, як того хоче КНР, країна-агресор може бути запрошена до переговорів у формі, яку ухвалять на саміті у Швейцарії.
ГОЛОВНЕ — СИТУАЦІЯ НА ПОЛІ БОЮ
Експерти сходяться у тому, що шлях до миру можна прокласти в першу чергу військовим шляхом. Так, директор New Geopolitics Research Network у розмові з АрміяInform констатує, що врегулювати війну конференцією неможливо, адже мають бути відповідні результати на полі бою, які досягаються, в тому числі, завдяки допомозі партнерів-союзників України.
Такої ж думки притримується і Гончар, який каже, що Київ не має вирішувати щось дипломатичним шляхом, бо не може бути компромісу між українцями і тим, хто їх вбиває.
«Так, є держави-партнери, які живуть ілюзіями дипломатичного врегулювання цієї війни. Хоча в нас за спиною — понад 200 раундів різних зустрічей в мінському процесі та нормандському форматі, які в результаті нічого не дали», — каже він і додає, що зараз має бути однозначна ставка на перемогу України.
За словами Гончара, західні партнери мають сприймати «війну в Україні» як війну в Європі, війну проти Європи, війну проти всього Заходу.
Самусь же вважає, що цю війну неможливо закінчити дипломатичним шляхом: «А путін не може піти на будь-які переговори, поки він сам не програє. Поразка росії може мати різні формати, але на даний момент, я вважаю, захід не готовий до поразки росії — так само, як і не був готовий до розвалу радянського союзу в 1991 році. Ми готові до розвалу рф, а захід не готовий».
Поточна військова обстановка на сході країни поки не дає можливості говорити про поразку росії. Але очевидним є той факт, що окупанти за більш ніж два роки активних бойових дій не змогли досягти поставлених путіним цілей.
Таким чином, поки Сили оборони героїчно відбивають атаки рф на півдні, сході та півночі, Україна готується до просування у дипломатичній битві.
Як пише глава МЗС Дмитро Кулеба, «саміт стане кроком до миру для нашої країни на справедливих умовах, умовах країни, на яку напали».
«Це буде, можливо, перший такий прецедент, коли мирний процес заснований не на умовах агресора або третьої сторони, „нейтрального медіатора“. І в цьому ще одна історична місія Формули миру та Глобального саміту миру в Швейцарії», — резюмує дипломат.
