Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Україна продовжує свій шлях до інтеграції в Північноатлантичний альянс. У дорожній карті, серед інших умов, передбачена необхідність приведення системи забезпечення Збройних Сил України до стандартів НАТО. Зокрема, це стосується якості харчування військовослужбовців.
Що говорять стандарти НАТО
Стандарти Північноатлантичного альянсу не диктують способу закупівлі, а говорять саме про підходи до якості харчування. Вони базуються на забезпеченні військових так званою comfort food — їжею, що, по-перше, має високу харчову цінність, по-друге, формує збалансований і здоровий раціон, а також є локальною. Третя характеристика — це швидше про людиноцентричність і повагу до культури: військові, які перебувають далеко від родини, можуть відчути тепло дому та знайомий смак страв.
Оскільки зараз добові раціони підрозділи формують самостійно, ДОТ і Міноборони, зі свого боку, створюють умови, аби харчування військових було якісним і збалансованим. Один із кроків — це напрацювання низки змін до переліку продуктів (каталогу), які доступні для замовлення військовими частинами.
Алгоритм замовлення
Увесь перелік позицій із каталогу називається комплектом продуктів харчування. Його законтрактовані компанії поставляють як одне ціле. Військові частини на основі асортименту каталогу формують тижневі раціони — розкладки, які мають відповідати двом критеріям: граничній вартості на людину/на добу та вимогам щодо калорійності — базово це 3500 калорій. Усі заявки військові надсилають через систему ДОТ Чейн. Постачальники здійснюють доставку наступного тижня після отримання заявки.
Які продукти налічуватиме раціон?
Наразі цей перелік становлять 360 позицій — від круп до овочів і фруктів, від м’яса й риби до зелені, соусів, напоїв, солодощів.
У травні Міноборони затвердило зміни до асортименту продуктів, які будуть доступні для військових уже в липні. Зокрема, був розширений перелік спецій. Ми неодноразово чули побажання військових щодо потреби підвищити смакові якості раціону. Якщо раніше передбачались лише сіль, лавровий лист, мелений перець, орегано та базилік, то тепер додалися паприка, суміш спецій, коріандр тощо.
Раніше були передбачені продукти швидкого приготування (кукурудзяна, перлова, пшенична, пшоняна, рисова крупи). Нині ці позиції замінені на крупу кукурудзяну, горохову, вівсяну, кускус, булгур, сочевицю.
Відтепер передбачені й харчові концентрати перших та других страв, а асортимент риби доповнився печінкою тріски, судаком, стейком зубатки та товстолобом. З’явився хліб цільнозерновий. Цільне зерно — це вища харчова цінність.
Крім того, змінилися стандарти закупівлі риби: філе — замість цілої риби з головою, аби не переплачувати за відходи.
Баланс “ціна — поживність”
Оскільки харчування для військових закуповується комплектами, усі позиції з каталогу впливають на формування його ціни. Навіть якщо дорогі продукти, зрештою, не мають попиту серед військових, на етапі визначення вартості каталогу для проведення закупівель їхня ціна значно завищує загальну.
Якщо ж начпрод уже під час формування заявки включить у добові комплекти для військових своєї частини дорогі продукти на кшталт крупи саго, це автоматично звужує можливість замовити інші продукти. Чому не можна замовити й те, і те? Є просте обмеження — сума добовидачі на військового. Відповідно, продукт із високою ціною, проте низькою харчовою цінністю автоматично знижує відсоток продуктів, у яких дотриманий баланс “ціна — поживність” (наприклад, м’ясні й молочні вироби). Тому такі продукти, як саго, свіжий базилік та осетр, були прибрані та замінені на інші.
Спроможність постачальників
Окрім зворотного зв’язку від військових, ми також спілкуємося з ринком. Наше завдання — вибудувати закупівельну стратегію так, щоб забезпечити безперервність та якість постачання.
Під час ринкових консультацій та зустрічей з бізнесом було виявлено декілька “вузьких” місць, які потребували змін.
По-перше, ми зібрали дані про позиції з каталогу, потребу в яких складно задовольнити. Вони були прибрані. Наприклад, риба сайда, яка зараз взагалі не постачається в Україну.
По-друге, не всі постачальники можуть забезпечити особливі умови транспортування деяких продуктів. Наприклад, для перевезення пів туші телятини потрібне спеціальне авто. Тож закупівля цього товару, по-перше, ускладнює роботу постачальників, а по-друге, є недоцільною з економічної точки зору, бо потребує додаткових ресурсів на створення сприятливих умов постачання.
По-третє, у каталозі були позиції, що не відповідали реаліям ринку й обмежували конкуренцію серед постачальників. Деяких найменувань просто не існує. Наприклад, рибні консерви не мають поділу на ґатунки, а в переліку були саме такі. Їх прибрали. Аналогічна ситуація із заміною фруктових соків на нектари. Саме останні є на ринку як категорія. Деякі найменування застаріли, тому їх змінили: рис круглий — на рис круглозернистий, бублики — на сушки, сир російський — на сир твердий з українського асортименту.
Також у каталозі були позиції, що дублювали одна одну. А деякі потребували об’єднання, наприклад, солодкий перець був недоцільно поділений на окремі категорії: жовтий, червоний, зелений. Деякі позиції містили власні назви, тож ми запропонували змінити їх на більш загальні. Наприклад, печиво “Марія” — печиво затяжне, печиво до кави — печиво цукрове. Це розширює можливості для постачальників. Ще одне рішення для сприяння конкуренції — заміна надто конкретизованих характеристик продуктів на ширші: замість майонезу 67% — майонез від 55%, замість сиру “Фета” — сир м’який.
Замість висновку
22 травня закінчився прийом пропозицій учасників на PROZORRO на постачання комплектів харчування для Збройних Сил. Із липня військові зможуть доповнити свій раціон новими позиціями продуктів із каталогу. Однак, як я вже писала, цей інструмент не є ідеальним. Тож ми визначили як один із пріоритетів на друге півріччя збирати зворотний зв’язок від військових і за потреби вносити нові пропозиції змін.
