Спрощена процедура повернення із СЗЧ дає змогу військовим частинам легше вирішувати бюрократичні питання та сприяти поверненню військовослужбовців до лав Сил оборони. Про це в коментарі…
ТБКМ «Дозор-Б» (абревіатура від «тактична бойова колісна машина») — повнопривідна бойова броньована машина з колісною формулою 4х4.
Створили її інженери та конструктори українського ОПК як багатоцільовий захищений транспортний засіб для транспортування особового складу, зброї та військового обладнання вагою до 2 тонн.
Повна маса машини — від 6,3 до 8,55 т. Довжина — 5800 мм. Ширина — 2450 мм. Висота — 2700 мм. Екіпаж — 3+6 осіб.
Зварний несучий кузов броньовика з кевларовим підбоєм забезпечує надійний захист від бронебійних куль та протимінний захист екіпажу і внутрішнього обладнання.
Дно також виконане з броньової сталі, має циліндричну форму.
Міностійкі сидіння десанту кріпляться до корпусу, а не до днища.
Кулестійкі склопакети і перископи забезпечують захист, аналогічний основному броньовому захисту.
«Дозор-Б» оснащений рядним низькооборотним 4-циліндровим дизелем Deutz AG BF 4M 1013 АС (Euro-3) 191 к.с. 5-ступенева АКП Allison LCD 1000 5+1. Підвіска — незалежна торсіонна, А-подібні важелі, по 2 гідроамортизатори на колесо.
Є електропідігрів лобового скла та бічних дзеркал, панель приладів зроблена з використанням процесорної техніки.
Радіостанція може приймати дані навігації, також є супутникова навігаційна система, підпусковий підігрівач, витяжні вентилятори порохових газів. Кондиціонер та обігрівач забезпечують екіпажу комфортні умови для бойової роботи.
Вантажопідйомність «Дозору-Б» — 2 т, максимальна швидкість — 120 км/год. Запас ходу — 790 км. Брід — 1 м. Він долає підйом до 30°, максимально допустимий кут крену — 24 градуси. Аеротранспортабельний: Ан-70.
Є машини, які без важких поломок пройшли дорогами війни по 20 тис. км і більше. Цей показник вищий, ніж у радянських БРДМ та БТР-80.
Як розповідає старший солдат Ігор Пискун, який воює на «Дозорі-Б»:
— Перші «Дозори» ми отримали за декілька років до повномасштабки. З початком великої війни ми зрозуміли, що без «Дозорів» нам було б дуже важко. У мене був «Дозор» — я б йому пам’ятник поставив. Від самого початку я його майже не глушив, там були чагарі, болото, він все витримав. Він здатний проїхати там, де БТР чи БРДМ не пройдуть.
«Дозори» нас дуже виручали, навіть у такі моменти, що здавалося — все, але… поруч прилітало, уламки летять — а від броні тільки фарба відлущується. Навіть уламки від 152-мм — одного разу був обстріл — так тільки двірник на склі відбило. Якщо немає прямого влучення, ти в безпеці. Ми і поранених ними вивозили, і БК возили — загалом, він нас дуже часто виручав.
Фото з особистого архіву Ігоря Пискуна.
